Альбер Камю біографія скорочено

Альбер Камю Біографія коротко французького письменника і філософа, близького до екзистенціалізму. Також ви можете дізнатися Цікаві факти про Камю.

Альбер Камю біографія скорочено

Альбер Камю народився 7 листопада 1913 року в містечку Мондові в Алжирі, яке на той час було французькою колонією, у сім’ї найманого сільськогосподарського робітника, що через рік після народження сина помер від поранення на полі бою Першої світової війни. Після смерті його сім’я зіткнулася з серйозними матеріальними труднощами.

У 1918 році Альбер став відвідувати початкову школу, яку закінчив з відзнакою в 1923 році. Потім навчався в Алжирському ліцеї. У 1932-1937 роки Альбер Камю навчався в Алжирському університеті, вивчав філософію.

У 1934 році одружився на Сімоне Ійє (розлучення в 1939 році), екстравагантній дев’ятнадцятирічній дівчині, яка виявилася морфіністкою.

У 1935 році отримав ступінь бакалавра і в травні 1936 ступінь магістра філософії.

У 1936 році створив самодіяльний “Театр праці” (фр. Théâtre du Travail), перейменований в 1937 році в “Театр команди” (фр. Théâtre de l’Equipe). Організував, зокрема, постановку “Братів Карамазових” за Достоєвським, грав Івана Карамазова. У 1936-1937 роки подорожував по Франції, Італії і країнам Центральної Європи. У 1937 році вийшов у світ перша збірка есеїстики “Зворотний бік і обличчя”, а в наступному році виходить роман “Одруження”.

У 1936 вступив в комуністичну партію, з якої був виключений вже в 1937-му. У тому ж 37-му видав першу збірку есе “Сліді лице”.

Після заборони “Суар репюблікен” в січні 1940 року, Камю з майбутньою дружиною Франсін Фор, математиком за освітою, переїхали в Оран, де давали приватні уроки. Через два місяці переїхали з Алжиру в Париж.

У 1942 році був виданий “Сторонній”, який приніс популярність автору, в 1943 році – “Міф про Сізіфа”. З 1943 року почав друкуватися в підпільній газеті “Комба”, потім став її редактором. З кінця 1943 року почав працювати у видавництві “Галлімар” (співпрацював до кінця життя). Під час війни опублікував під псевдонімом “Листи до німецького друга” (пізніше вийшли окремим виданням). У 1943 році познайомився з Сартром, брав участь в постановках його п’єс

У 1944 Камю пише роман “Чума”, в якому фашизм виступає уособленням насильства і зла (побачив світ лише 1947).

У 1950-х роках А. Камю пережив світоглядну і творчу кризу, що призвело до зниження його творчої активності. Письменник чимдалі частіше не знаходив відповіді на складні проблеми, які ставило перед ним суспільне життя. Загострилися суперечності, притаманні його світогляду й суспільно-політичній позиції, що знайшло вираження у трактаті “Бунтівна людина” (1951).

У 1954 р Камю займається постановкою власних творів, робить спроби відкрити в столиці експериментальний театр.

1957 Він стає лауреатом Нобелівської премії з формулюванням “за величезний внесок у літературу, висвітив значення людської совісті”.

4 січня 1960 – загинув в автокатастрофі. Поховали письменника-філософа на півдні Франції, на кладовищі в Лурмарене.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Альбер Камю біографія скорочено