“Буває мить якогось потрясіння…” Ліни Костенко

Вірш “Буває мить якогось потрясіння…” Ліни Костенко надає відчуття гармонії і наближення до недосяжного.

“Буває мить якогось потрясіння…” Ліна Костенко

Буває мить якогось потрясіння:
побачеш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.

Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.

І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам’яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.

Ліна Костенко майстерно передає процес божественного прозріння митця, входження його в інсайт. Наростання незвіданої сили натхнення пронизує твір від початку й до кінця. Від простого захоплення світом відбувається прорив у підсвідоме, коли “душа прозріє всесвітом очей”, а далі вихід за власні межі – творча трансгресія як перехід з одного буття в інше, прозріння в суще, за межі емпіричного світу: “Прямим пролом пам’яті в безмежність, / уже аж звідти згадуєш себе”

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша “Буває мить якогось потрясіння…” Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Буває мить якогось потрясіння…” Ліни Костенко