“Дажбог” легенда

Дажбог – Бог сонця, світла й добра. “Дажбог” легенда українською – зображує сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця, який володарював “над богами, над людьми і над усім світом”

“Дажбог і Жива” легенда

І тоді Сокіл-Род мовив до Білобога й Перуна:

“Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”.

І зніc Творець Золотий Жолудь і Золоте Зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою.

І зробив так Білобог.

І сталося диво: з Жолудя виріс крислатий Дуб, вершиною якого був небаченої вроди юнак, що спав міцним сном. А Золоте Зернятко спородило пишний Житній Колос, вершиною якого була чарівної вроди дівчина, що спала міцним сном.

І враз поповзли дві змії по Житньому Колосу й по Дубові. То Чорнобогові слуги кинулись кусати юнака і юнку, аби вони ніколи не прокинулися зі сну. Та вдарив блискавкою Перун – і тої ж миті обидві зміюки перетворилися у в’юнкі стебла рослини, яку згодом назвуть плющем. І прикрасила рослина-плющ стовбур Дуба та стебло Житнього Колоса.

А Сокіл-Род злетів з Прадуба й вдихнув життя у вуста юнака. Так само передав він свій дух і дівчині. І враз обоє – юнак та юнка – почали дихати, ожили, розплющили очі і в один голос мовили:

“Як довго ми спали!”

І сказав сокіл:

“Ви спали вічність. Тепер я даю вам вічне Життя”.

І повелів їм творець прийти до Вирію. І довго йшли вони пустельною Землею серед напівтемряви й пронизливого холоду. І таки прийшли у світлий Вирій, де співали пташки і було тепло. І стали вони перед Прадубом, на вершечку якого сидів Сокіл-Род.

І сказав Творець юнакові:

“Ти є Дажбог. Найщедріший бог, бо щедро засаджуватимеш землю лісами, гаями, травами, квітами, заселятимеш звіром і птаством та чим зможеш і зумієш”.

І сказав Сокіл-Род дівчині:

“Ти є Жива. Богиня Життя. Бо засіватимеш землю житом, пшеницею та всім, чим зможеш”.

І сказав Сокіл обом:

“Ви є чоловік і жінка. Ви народжуватимете богів і людей, аби і Вирій, і Земля не були пустельними, як того хоче Чорнобог. Будете ви щедрими на віддавання, творитимете Добро і Красу на Землі і у Вирії – на зло всьому темному царству. А тепер вкусіть молодильні яблука і скупайтеся у Священному Озері”.

Вкусили Дажбог і Жива молодильні яблука й стали безсмертними.

Скупалися вони у живій воді й стали вічно молодими.

І були вони готові прикрашати й збагачувати Світ.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...