“І все таки до тебе думка лине” жанр

І все-таки до тебе думка лине

І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, –
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, –
Що сльози там, де навіть крові мало!

“І все таки до тебе думка лине” жанр

Жанр вірша “І все таки до тебе думка лине” : громадянська лiрика

Входить до циклу “Невільничих поезій”.

Жанр: Медетація, в якій автор осмислює недолю свого “занапащеного, нещасного краю” , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи.

Ідея “І все таки до тебе думка лине”:
О сліз таких вже вилито чимало,-
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі їм вже литись,-
Що слози та, де навіть крові мало… –
Це заклик до дії за визволення рідного краю.

Сльози – ключове слово у поетичному тексті, однак значення щоразу увиразнюється контекстом: лірична героїня ладна “ридати” над лихом України, що перевершує усі бачені насильства, однак “соромиться” сліз, що ллються від безсилля.

Яскравий взірець громадської лірик, цей вірш демонструє “твердий і мужній тон”(М. Зеров), співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи.

Написаний у 1895р.

“І все таки до тебе думка лине” мотив Туги за Батьківщиною відчувається в кожному рядку.

Патріотичний мотив вірша “І все таки до тебе думка лине” – один з найчастіших у поезії Лесі Українки. Її любов до України не можна навіть і порівнювати з тими зітханнями, які були такими попу­лярними серед частини української інтелігенції. Детальний Аналіз вірша “І все таки до тебе думка лине” підтверджує ще і пояснює чому жанр вірша саме такий.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...