Іван Багряний біографія коротко

Іван Багряний біографія скорочено Українського поета, прозаїка, публіциста, політичного діяча викладена в цій статті.

Іван Багряний біографія коротко

Іван Багряний (Справжнє ім’я: Лозов’ягін Іван Павлович ) народився 2 жовтня 1906 Р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра.

Навчався у вищій початковій школі, вірші почав писати ще у 2 класі. Навчаючись у школі, був редактором шкільного журналу надія.

З 1920р. навчався у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну.

У 1924р. вступив до Охтирської філії організації “Плуг”.

У 1925р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань “Чорні силуети”.

У 1926р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту.

Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах “Глобус”, “Життя й революція”, “Червоний шлях” та “Плужанин”.

Його прийняли до організації МАРС.

У 1929р. з’явилася збірка поезій “До меж заказаних”

У 1930р. з’являється історичний роман у віршах “Скелька”

16 квітня 1932р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність, рік тримали під слідством, потім засудили на 5 років заслання і вивезли на Далекий Схід. У 1937 тікає на Україну.

1938 року повторно арештований та відсидів у Харківській в’язниці УДБ-НКВС на Холодній горі 2 роки і 7 місяців. Про це написав у романі “Сад Гетсиманський”

1940 р. з відбитими легенями й нирками був звільнений під нагляд. Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місце­вому театрі, редагував газету “Голос Охтирщини”, після початку війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН.

Згідно з німецьким курсом щодо української національної інтелігенції в 1942 р. мав бути розстріляний, але випадково вря­тувався.

1944 р. І. Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА й сам, без родини, емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини, залишивши дружину з дітьми вдома. Публікуються романи “Люба”, “Тигролови”

У 1945р. засновує газету “Українські вісті”, бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).

У 1946р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет “Чому я не хочу вертати на “родіну”?”

Знайшов порятунок душі у новій родині, де народилися син Нестор і донька Роксолана.

1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) і відтоді цілих 17 років – до самої смерті редагував газету “Українські вісті”. Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР.

Помер на 57-му році життя 25 серпня 1963р. Похований у місті Новий Ульм

Твори:

– 1925р. збірка оповідань “Чорні силуети”

– 1929р. збірка поезії “До меж заказаних”

– 1930р. історичний роман у віршах “Скелька”

– 1944, 1946р. роман ” Тигролови “

– 1950р. роман ” Сад Гетсиманський “

– 1953р. роман “Огнене коло”

– 1957р. роман “Буйний вітер”

– 1965р. роман “Людина біжить над прірвою”

– п’єси “Генерал”, “Морітурі”, “Розгром”

– 1946р. збірка “Золотий бумеранг”

– 1956р. поема “Антон Біда – герой труда”

Також для підготовки до занять ви можете використати Хронологічну таблицю Багряного.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...