Кафка “Замок” аналіз

Кафка “Замок” аналіз

Написаний в 1922 році “Замок” Франца Кафки відноситься до числа найбільш значущих і загадкових філософських романів XX століття. У ньому письменник піднімає важливу теологічну проблему шляху людини до Бога. Поєднує в собі літературні риси модернізму іекзістенціалізму, “Замок” являє собою твір багато в чому метафоричний і навіть фантастичний Реалії життя в ньому присутні остільки оскільки: художній простір роману обмежений Селом і підноситься над Замком, художній час змінюється ірраціонально і без пояснення причин.

Місце дії “Замку” не можна вписати в конкретні географічні реалії, оскільки воно вбирає в себе весь світ: Замок в ньому є прообразом світу небесного, Село – земного. Протягом усього роману різні герої підкреслюють, що між Селом і Замком немає особливої ​​різниці, і в цьому виразно простежується одне з основних положень християнського віровчення про єдність і неподільність земного і небесного життя.

Час дії “Замку” не має історичних точок опори. Про нього відомо лише те, що зараз зима і триватиме вона, швидше за все, цілу вічність, оскільки прихід весни (за словами Пепі, яка тимчасово заміняє буфетницю Фріду) – короткочасний і нерідко супроводжується випаданням снігу. Зима в романі – це авторське сприйняття людського життя, зануреною в холод, втому і постійні снігові перешкоди.

Композиція роману не піддається якому-небудь аналізу чинності незавершеності і особливого сюжетного розвитку “Замку”. У цьому творі немає різких спадів і підйомів. Головний герой – К. – приїжджає в Село (народжується) і залишається в ньому назавжди для того, щоб знайти дорогу в Замок (до Бога). Роман, як і все людське життя, не має класичної зав’язки, розвитку і кульмінації. Він, скоріше, ділиться на смислові частини, що представляють собою різні етапи життя головного героя.

На початку К. видає себе за землеміра й з подивом дізнається, що він і є – землемір. Від Замку К. отримує двох помічників – Артура і Єремію. У романі ці герої нагадують собою ангелів (зберігача та “руйнівника”), іноді – дітей. Безпосереднім начальником К. стає Кламм – важливий чиновник з Замку. Хто такий Кламм? Як він виглядає? Що собою являє? Чим займається? Цього не знає ніхто. Навіть посильний Кламма – Варнава – і той ніколи прямо не бачив цього персонажа. Не дивно, що К., як і всіх жителів Села, нестримно тягне до Кламм. Головний герой розуміє, що саме він допоможе йому знайти дорогу в Замок. У якомусь сенсі Кламм є для сільського населення Богом, якщо не рахувати того, що головним в Замку заявлений якийсь граф Вествест, який згадується тільки один раз – на самому початку роману.

Як і в будь-якому великому творі, в “Замку” є своя вставна історія – розповідь Ольги, сестри Варнави, про нещастя, яке трапитися з її сім’єю. Оповідання дівчини можна назвати інформаційною кульмінацією роману, що пояснює читачеві справжні взаємини між сільськими жителями і замковими чиновниками. Перші, як і належить звичайним людям боготворять друге, є небесними створіннями (якими саме: добрими чи злими – кожен може вирішити для себе сам). У Селі прийнято догоджати чиновникам з Замку, виконувати всі їхні забаганки. Коли Амалія (молодша сестра Варнави і Ольги) відмовляється прийти в готель на побачення з Сортіні, новина моментально розноситься по окрузі, і сім’я дівчини виявляється в повній ізоляції – з ними перестають працювати і спілкуватися. Спроби батька сімейства випросити своїй родині прощення (вимолити) закінчуються важкою хворобою. Ольга, яка проводить ночі зі слугами чиновників, не може добитися навіть того, щоб про неї потім згадали в Замку. І тільки Варнава, палаючим щирим завзяттям потрапити на службу в Замок, добирається до найперших канцелярій (церкви), де він бачить прохачів (людей), чиновників (священнослужителів) і іноді навіть самого Кламма (Бога).

Любовна сюжетна лінія в романі пов’язана з взаємовідносинами К. і Фріди. Головний герой звертає на неї увагу, дізнавшись, що вона є коханкою Кламма. До Фріди його тягне в силу двох причин: вона хороша і як засіб досягнення мети (особистої зустрічі з Кламмом), і як уособлення Кламма і Замку. Що рухає самої Фрідою, що кинула хорошу посаду (життя) і впливового коханця (Бога) заради жебрака землеміра, зрозуміти складно. Можна лише припустити, що дівчина захотіла кинути виклик суспільству з тим, щоб стати ще більш помітною і улюбленою Кламму після повернення до нього (після спокути гріхів).

Кафка “Замок” головні герої

К. – землемір, “чоловік років тридцяти”.

Мешканці Села Сім’я старости

    Сільський староста – привітний, “гладкопоголений товстун”. Міцці – дружина старости, “тиха жінка, більше схожа на тінь”.

Сім’я корчмаря (корчма “Біля моста”)

    Ганс – корчмар, господар корчми “Біля моста”, колишній конюх. Гардена – корчмариха (корчма “Біля моста”), колишня коханка Кламма.

Сім’я Варнави

    Варнава – посильний. Ольга – сестра Варнави. Амалія – сестра Варнави.

Інші мешканці

    Артур – новий помічник К. Єремія – новий помічник К. Фріда – наречена К., буфетниця в корчмі “Панський двір”, коханка Кламма. Пепі – буфетниця, заступила на місце Фріди, коли та звільнилася Вчитель – маленький, вузькоплечий, тримається прямо, справляє кумедне враження. Лаземан – шкіряник. Брунсвік – чоботяр, зять Лаземана Шварцер – син молодшого каштеляна. Мав “обличчя актора, вузькі очі і густі брови”. Корчмар (корчма “Панський двір”)

Мешканці Замка графа Вествеста

    Кламм – начальник Х канцелярії. Фріц – молодший каштелян. Сордіні – чиновник, італієць. Сортіні – чиновник.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Кафка “Замок” аналіз