“Кайдашева сiм’я” аналiз

“Кайдашева сiм’я” аналiз

“Кайдашва сім’я́” – реалістична соціально-побутова повість Івана Нечуя-Левицького, написана 1878року. У творі розкриваються деякі риси вдачі українського селянства, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. У цій статті проведемо Аналіз твору “Кайдашева сiм’я ” – визначимо тему, основну ідею, жанр, головних героїв, окреслимо композицію та сюжет повісті.

“Кайдашева сiм’я” аналiз

Літературний рід: епос.

Жанр “Кайдашева сiм’я”: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору)

Тема “Кайдашева сiм’я”: змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Головна ідея “Кайдашева сiм’я”: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

Головна думка “Кайдашева сiм’я”: Показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Головні герої “Кайдашева сiм’я”

    Омелько Кайдаш – голова сім’ї Маруся – його дружина Карпо – старший син Лаврін – молодший син Мотря – старша невістка, дружина Карпа Мелашка – молодша невістка, дружина Лавріна

Другорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха)

Композиція “Кайдашева сiм’я”: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діа­логи “рухають” сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.

– лише родинні відносини та суперечки;
– одруження Карпа;
– відношення між невісткою Мотрею та свекрухою;
– сватання Лавріна;
– його одруження;
– ставлення свекрухи до другої невістки – Мелашки;
– похід до Києва;
– втеча Мелашки;
– сварки між сім’ями братів.

Засоби сатири в повісті: Гостро комічні сценки, смішні ситуації (п’яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер’єру, портретів.

Сюжет “Кайдашева сiм’я”:

1. Експозиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.

2. Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею

3. Розвиток дії – постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.

4. Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.

5. Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

“Кайдашева сiм’я” проблематика

У цьому творі художньо відтворено, як каже сам автор, “темні плями народного життя”. Повість вийшла друком майже через два десятиріччя після реформи 1861 р. й висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян, пияцтво, відсутність культурного дозвілля.. Разом із тим І. Нечуй-Левицький порушив одвічні проблеми:

    Проблема батьків і дітей Проблема сімейних стосунків Проблема виховання Проблема народної моралі Проблема віри в Бога Проблема людської гідності Проблема добра і зла

Реалістичності твору додає те, що окремі персонажі мали прототипів. Наприклад, прототипами Кайдашів була сім’я Мазурів із села Семигори, яка була відома на весь повіт постійними сварками, бійками й колотнечами. Мазури мали й реальних багатих сватів – Довбушів.

Деякі художні порівняння, використані автором у повісті: “куслива, як муха в Спасівку; в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби; Хівря доладна, як писанка; ходить легенько, наче в ступі горох товче; говорить тонесенько, мов сопілка грає; дівчина, гарна, як квіточка, червона, як в лузі калина, тиха, як тихе літо; лице, як віск, як лице в ченця, бліде; Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!”

Особливості повісті “Кайдашева сім’я”

    Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період. Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька). Діалоги в повісті рухають і розгортають дію. Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані. У повісті згадується понад 30 релігійних свят Повість багата фразеологізмами

“Кайдашева сім’я” – один із найпопулярніших творів І. Нечуя-Левицького. У ньому митець не намагався показати українців дріб’язковими, сварливими, чим йому несправедливо дорікали окремі сучасники. Уважний читач зрозуміє, що родина Кайдашів – не типова модель селянської родини, адже вона викликає закономірний осуд односельців. У “Кайдашевій сім’ї” письменник заговорив не тільки про занепад високої ролі батька в суспільстві, не тільки викрив зло, яке оселилося в серці людини, а й попри сатиричність тексту, показав, на думку літературознавця Володимира Панченка, “людей, які не сміються”, адже щирого сміху в повісті майже немає. Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію і моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

Якщо ви можете доповнити аналіз твору “Кайдаше­ва сім’я” лишайте свої тези в коментарях.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Кайдашева сiм’я” аналiз