“Києво-Печерський патерик” аналіз

Києво-Печерський патерик – збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого в середині XI ст

“Києво-Печерський патерик” аналіз

Тема: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання подолати зло – добром у складні для Київської Русі часи.

Ідея: возвеличення щирості, доброти, милосердя (Прохор), засудження підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення (торговці, князь Святополк).

Основна думка “Києво-Печерський патерик”
а) “Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття;
б) “Суд без милості тому, хто сам не творить милості”.

Жанр : оповідання.

Проблематика “Києво-Печерський патерик”:
– керівник і народ;
– милосердя і користь;
– гріх і покаяння;
– добро і зло;
– вічне і тимчасове.

Композиція “Києво-Печерський патерик”
Експозиція: роздуми про призначення Бога, його вплив на людей; розповідь про жорстокість Святополка і скромне життя монаха Прохора.
Зав’язка: гуманність Прохора у голодні часи на Руській землі у доброзичливість у ставленні до людей.
Кульмінація: конфлікт між іноком і торговцями, пограбування монаха за наказом князя.
Розв’язка: примирення Святополка з Прохором; поховання ченця князем у печері.

Анімістичні елементи у творі:
– гірка лобода (хліб) – стає насолодою;
– попіл – сіль;
– покаяння Святополка – його перемога у війні.

Характеристика збірки “Києво-Печерський патерик”

Серед книжок житійної літератури найвизначнішим і найулюбленішим у читаючої публіки був “Києво-Печерський патерик”. Його укладено в другій половині ХІ – першій половині ХІІ ст. Довгий час поширювався в рукописах. Це збірник оповідань про заснування Печерського монастиря та про його перших діячів. Включає в себе відомості про анімістичні уявлення тих часів (анімізм – донаукове, містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ природи), тобто про уявлення, коли своєрідно поєднувалися дохристиянські язичницькі вірування з християнськими, відомості про економічні, соціальні й культурні відносини в Київській Русі. В його основу покладено “Посланіє” колишнього Києво-Печерського ченця Симона, єпископа Владимирського і суздальського (помер у 1226 р.), до монаха Печерського монастиря Полікарпа (з додатком житій перших печерських монахів) і “Слово о созданії церкви Печерської”, а також “Посланіє” Полікарпа до архімандрита Акіндіна й оповідання його про печерських ченців. Формування збірника в основному завершилося в ХV ст. Існує кілька редакцій “Патерика”. Перше друковане видання його побачило світ 1661 р. (ініціатор – Інокентій Гізель).

Тематика збірки.
– Історія Києво-Печерського монастиря (реальні та легендарні сюжети).
– Розповідь про діяльність засновників Лаври – Антонія і Феодосія.
– Відомості з історії Київської Русі, зокрема Києва.

Ідейне спрямування патерика: возвеличення православної віри; вшанування наших предків, їх патріотизму і миролюбності; відбиття високого рівня руської культури.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Києво-Печерський патерик” аналіз