Марко Кропивницький біографія коротко

Кропивницький біографія скорочено українського письменника, драматурга, театрального актора викладена в цій статті.

Марко Кропивницький коротка біографія

Народився 10(22) травня 1840 р. у селі Бежбайраки Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер с. Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області).

Початкову освіту здобув у приватній школі шляхтича М. К. Рудковського в слободі Олександрівка. 1856 року із похвальною грамотою закінчив трикласне повітове училище в м. Бобринці. Служив там же у повітовому суді.

У 1862-1863 рр. – вільний слухач юридичного факультету Київського університету. Під враженням однієї з перекладних мелодрам, побачених у київському театрі, він пише п’єсу “Микита Старостенко”.

З лютого 1864 р. – знову на службі в Бобринецькому повітовому суді. З 1865 – у м. Єлисаветградi (тепер м. Кіровоград), куди перенесено повітовий центр. Працює секретарем поліційного управління, згодом – у Єлисаветградському сирітському суді. На 28-му році життя одружився з Олександрою Костянтинівною Вукотич (1851-1880). З 1869 р. – секретар Бобринецької міської думи.

У 1871 р. Кропивницький перейшов у професіональні актори, погодившись працювати у трупі графів Моркових (Одеса). Протягом десяти років роботи в російських театральних трупах він набув величезного сценічного досвіду.

У 1872 р. в одеській газеті “Новороссийский телеграф” було опубліковано водевілі М. Кропивницького “Помирились” і “За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання”.

З 1873 р. – у складі Харківського театру Александрова-Колюпанова.

1874 р. М. Л. Кропивницький отримує запрошення до Петербурга, де виступає з великим успіхом. У лютому 1875 р. вирушає на гастролі в Галичину, де стає наставником і режисером галицького театру “Руська бесіда”, привносить ряд новацій у його діяльність. В 1876-1881 рр. – у складі російських труп Сімферополя, Єлисаветграда, Кременчука.

У 1882 р. він організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру.

Своєрідним явищем є комедії Кропивницького “Чмир” (1890), “На руїнах” (1900), “Супротивні течії” (1900), “Мамаша” (1903), “Старі сучки й молоді парості”, як і водевіль “Дійшов до розуму” (1909).

1890 р. оселився на хуторі Затишок під Харковом; одночасно з працею на хуторі очолював українські трупи, часто виїздив із ними на гастролі.

Помер 21 квітня 1910 По дорозі з Одеси, де був на гастролях; поховано його в Харкові.

У перше двадцятиліття Кропивницький писав переважно твори комедійних жанрів – “Помирились” (1869), “За сиротою і Бог з калитою, або ж Несподіване сватання” (1871), “Актор Синиця” (1871) – переробка водевілю Д. Ленського “Лев Гурич Синичкін”, “Пошились у дурні” (1875), “По ревізії” (1882), “Лихо не кожному лихо – іншому й талан” (1882), “Вуси” (1885) – за оповіданням О. Стороженка. Цим водевілям, як і створеним у цей період драмам “Невольник” (1872) за поемою Т. Шевченка, “Беспочвенники” (1878, остаточна редакція – 1898), “Доки сонце зійде, роса очі виїсть” (1882), “Глитай, або ж павук” (1882), притаманні жанрова визначеність, традиційність системи художніх засобів (зокрема, розгортання конфлікту навколо головного героя або головної пари, яким протиставлені інші персонажі). У драмах “Де зерно, там і полова” (“Дві сім’ї”) (1888), “Зайдиголова” (1889), “Олеся” (1891), “Перед волею” (1899), “Розгардіяш” (1906) поряд з основним конфліктом розгортається додаткова сюжетна лінія.

Також ви можете ознайомитися з Хронологією життя Кропивницького.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Марко Кропивницький біографія коротко