“Маяло житечко, маяло”

“Маяло житечко, маяло” – Жниварська календарно-обрядова пісня (пісня літнього циклу)

“Маяло житечко, маяло” текст

Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі лежати.

До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.

Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
– Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,

Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;

Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.

“Маяло житечко, маяло” аналіз

Тема: зображення тієї винагороди, яку отримали женці за свою працю; прохання вінка до женців, щоб його занесли “до господаря в стодолу”.

Ідея: уславлення жниварської праці; віночок – ознака достиглого врожаю.

Основна думка: вінок – символ успішного збирання врожаю, а пиріжки – подяка за сумлінну жниварську працю.

Збирання врожаю, жнива – це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб – невід’ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, і в обжинковій пісні “Маяло житечко, маяло…” жито виступає як дійова особа.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Маяло житечко, маяло”