“Міщанин-шляхтич” характеристика Журдена

Журден – головний герой “Міщанин-шляхтич”, намагажться наслідувати дворян одягом, звичками, манерами. Характеристика образу Журдена наведена в цій статті.

“Міщанин-шляхтич” характеристика Журдена

Риси характеру Журдена

    марнославство (пихатість, гонористість) кмітливість – Журден помітив, що кравець украв у нього тканину; самоприниження – по-рабськи захоплений тим, що граф поводиться з ним, “як із рівним”; простодушність – постійно позичає гроші графу Доранту; довірливість – вірить усім похвалам Доранта.

Для Журдена бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі його вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Журден хоче засвоїти манери дворян, щоб зовні бути схожим на них.

Комічне полягає в зіставленні невиправної грубості не вченої людини, її наївного невігластва, вульгарності мови та манер – з претензіями на дворянську витонченість. Така ситуація викликає у глядачів сміх, але не презирство. Однак при всій пристрасті “одворянитися” Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи все великосвітські правила; вивчаючи науки, він вибирає саму практичну; веселу народну пісеньку; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.

Вірячи у всесилля грошей, Журден наймає дорогого кравця і не шкодує коштів на сукні. (Ось що значить одягтися по-панському! А будете ходити в міщанському плаття – ніхто не скаже “ваша милість”). Марнославство штовхає Журдена на зайві витрати: почувши звернення “ваша милість”, він збільшує чайові помічникам кравця; ті, бачачи цю його слабкість, у міру зростання чайових зводять його в “сіятельство” і навіть “світлість”. Через те ж марнославства Журден відмовляє Клеонта, закоханому в його дочку Люсіль. “… Дочка моя буде маркізою, а розлютили мене ще пущі, так я її герцогинею зроблю!” – відповідає він пані Журден, яка на відміну від чоловіка вважає вдалим тільки шлюб з рівним і бачить осліплення свого чоловіка.

Необгрунтовані претензії Журдена перешкоджають особистому щастю його дочки, але вони ж, зрештою допомагають слузі Ковьелю влаштувати шлюб Люсіль і Клеонта, дотепно розігравши довірливого і готового на все заради прилучення до аристократичного стану буржуа: переодягнувшись і представившись турецькими підданими, Ковьель просить руки Люсіль від імені сина турецького султана і посвячує його в “мамамуши”, для чого Журдена переодягають турком, голять і змушують брати участь у безглуздій “церемонії посвяти”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Міщанин-шляхтич” характеристика Журдена