“О слово рідне! Орле скутий!” аналіз вірша

Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!”

“О слово рідне! Орле скутий!” аналіз вірша

Рік написання “О слово рідне! Орле скутий!”: 1909

Рід л Ітератури “О слово рідне! Орле скутий!”: патріотична лірика.

Жанр “О слово рідне! Орле скутий!”: ліричний вірш.

За жанром це – медитація, історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу.

Тема “О слово рідне! Орле скутий!”: любов до рідної мови і заклик до її збереження.

Ідея “О слово рідне! Орле скутий!” : рідне слово має стати духовною зброєю народу.

Віршовий розмір “О слово рідне! Орле скутий!”: чотиристопний ямб.

Римування : кільцеве

У вірші багато риторичних окликів.

“О слово рідне! Орле скутий!” критика

У збірці “Будь мечем моїм…” О. Олесь, роз­виваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється ним і нищівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють рито­ричні вигуки й звертання. Красу, мелодійність і багатство української мови О. Олесь розкриває через емоційно насичені пейзажні порівняння, мета­форичні епітети (співочий грім, шовковий спів, левій рев Дніпра). Ідея вірша висловлена в міфологічно-біблійних символах меча, сонця, судних дощів. Меч тут символізує войовничу грань українського слова, а отже, і самої на­шої національної душі; сонце – миролюбну, окрилену, творчу властивості мови. У будь-якому разі автор переконаний, що мовне, національне від­родження України обов’язково стане судними дощами для її ворогів.

Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії “О слово рідне! Орле скутий!” Як і в багатьох інших випадках, громадянський пафос вірша тут поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Вже у другій строфі значення рідної мови у духовному житті людини та її велич асоціюється з розкішшю природи, яку О. Олесь завжди вмів змалювати найкращими барвами.

“О слово рідне! Орле скутий!” характеристика

Три частини композиції виконують роль тези, антитези і синтезу. Поезія вибудувана як монолого – звертання ліричного героя до рідного слова. Анафоричне ” О слово рідне!” увиразнює не тільки композиції єдності, а й змістову наповненість, підкреслює щирість ліричної оповіді, схвильованість героя, зумовлює ораторські інтонації, патріотичні почуття. У його серці виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам’яство співвітчизників.

Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша. Поет використовує яскраві метафори й епітети : Ураїнське слово уподібнюється “скутому орлу”, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як “співочий грім батьків моїх”, а тепер “дітьми безпам’ятно забутий”.

Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматичну історію України, стало духовною зброєю народу.

Зображуючи поетичний образ неповторної краси укр. мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо : ” О слово! Будь мечем моїм!\ Ні, сонцем стань!\ Вгорі спинись,\Осяй мій край і розлетися\ Дощами судними над ними.”

Образ меча в Олеся пергукується з емблемою апостола Павла, в якого він символізує меч духовний:” Меч духовний є слово Боже”. Автор переосмислює цей образ, воєднуючи в ньому духоне і творче начала, слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості.

У річищі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного простору – сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), що очищають рідний край від зла і стнуть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово – символ безсмертя народу.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“О слово рідне! Орле скутий!” аналіз вірша