“Орфей і Еврідіка” скорочено

Переказ міфу “Орфей і Еврідіка” не такий цікавий як Повний варіант, але короткий зміст ви зрозумієте.

“Орфей і Еврідіка” скорочено

На півночі Греції, у Фракії, жив співак Орфей. Еврідіка була його дружиною, але щастя їх було недовговічне.

Одного разу Орфей і Еврідіка були в лісі. Еврідіка гуляла по лісу і ступила в зміїне гніздо, а змія її вжалила. Смерть забирала Еврідіку в підземне царство.

Велике було горе Орфея. Він пішов від людей і цілі дні проводив один, блукаючи по лісах, виливаючи в піснях свою тугу. І така сила була в цих тужливих піснях, що дерева сходили зі своїх місць і оточували співака. Звірі виходили з нір, птиці покидали свої гнізда, камені зсувалися ближче. І все слухали, як він сумував за своєю коханою.

Пртім Орфей вирішив сам відправитися в царство мертвих.

Довго шукав він входу в підземне царство і, нарешті, в глибокій печері Тенара знайшов струмочок, який тік в підземну річку Стікс. По руслу цього струмка Орфей спустився глибоко під землю і дійшов до берега Стикса. За цією річкою починалося царство мертвих.

Перевізник мертвих, Харон, плив за новими прибульцями, і відмовився брати Орфея до човна. Тоді Орфей заспівав, і Харон слухняно перевіз його на інший берег.

Дійшов він до палацу повелителя підземного царства – Аїда. Високо на золотому троні сидів грізний Аїд і поряд з ним його прекрасна цариця Персефона. Багато дивних і незвичайних міфічних істот він побачив.

Співак наблизився до трону похмурого владики і заспівав ще натхненніше: він співав про своє кохання до Еврідіки. Всі милувалися його піснями. Тоді підняв голову Аїд і спитав:

– Чого ти шукаєш, співак, в царстві мертвих? Скажи, чого ти хочеш, і я обіцяю тобі виконати твоє прохання.

Орфей попросив Аїда – повернути йому Еврідіку!

– Нехай буде так, як ти просиш! – Сказав Аїд Орфею. – Я поверну тобі Еврідіку. Ти можеш відвести її з собою наверх, на світлу землю. Але ти повинен обіцяти… Ти не повинен бачити її, поки не вийдеш на світ. – Не озирайся назад і не дивись на неї. Оглянешся – втратиш її навіки!

І Аїд наказав Еврідіці слідувати за Орфеєм.

Попрямував Орфей до виходу з царства мертвих. Нарешті попереду стало світлішати, близький був вихід на землю. Тривога стиснула серце Орфея: тут чи Еврідіка?

– Де ти, Еврідіка? Дай поглянути на тебе! На мить, зовсім близько, побачив він милу тінь, дороге, прекрасне обличчя… Але лише на мить. Негайно відлетіла тінь Еврідіки, зникла, розтанула в мороці.

Довго сидів Орфей на березі Стіксу один і чекав. Він не дочекався нікого.

Довелося йому повернутися на землю і жити. Але він не міг забути свою єдину любов – Еврідіку, і пам’ять про неї жила в його серці і в його піснях.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.67 out of 5)
Loading...
“Орфей і Еврідіка” скорочено