“Останній день засудженого” Віктор Гюго

“Останній день засудженого” (фр. Le Dernier Jour d’un condamne) – повість французького письменника Віктора Гюго, опублікована в 1829 році.
У повісті зафіксовані думки людини, засудженої на смерть. Перед текстом довга передмова і невелика драматична сценка. У передмові Гюго спростовує думку про неприпустимість зображення низинних сторін дійсності і виступає за скасування смертної кари. Драматична сценка “Комедія з приводу трагедії” являє собою сатиричне зображення світської розмови про смак і несмак в мистецтві.

“Останній день засудженого” сюжет

Цей “щоденник” був спочатку опублікований анонімно і мав феноменальний успіх. Автор не повідомляє, в чому вина цього засудженого. З тексту не цілком ясно, за який саме злочин засуджений головний герой; найбільш ймовірне припущення – вбивство. У день страти засуджений востаннє побачить свою трирічну дочку, яка не визнає його.

Засуджений на смерть думає про свою долю, життя і смерть; в повісті детально зафіксовані його думки, почуття, страхи в очікуванні страти, описана тюремна реальність, в тому числі камера ув’язненого. Гюго просто дивується: чи існує злочин, рівний з муками, які відчувають засуджені в очікуванні виконання вироку? Звідки у однієї людини з’являється право позбавляти життя іншу? Повість виходить разом з передмовою від видавця (тобто автора), де Гюго стверджує, що його роль – “роль заступника за всіх можливих підсудних, винних або невинних, перед всіма судами і судилищами, перед усіма присяжними, перед усіма вершителями правосуддя”.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Останній день засудженого” Віктор Гюго