Перші писемні згадки про давніх слов’ян ЗНО


Перші писемні згадки про давніх слов’ян

Прабатьківщиною слов’ян є територія від Дніпра до Одри. До V ст. слов’янські пам’ятки входили до складу археологічних культур поряд із пам’ятками інших народів, на­приклад, на межі ер – до зарубинецької та пшеворської культур, у III ст. – до черняхівської культури. Власне слов’янські археологічні культури постали в V-VI ст. н. е.

Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів) належать римським історикам І-II ст. Плінію Старшо­му, Тациту й александрійському географові II ст. Птолемею. Ці відомості досить стислі, докладніше розповідає про слов’ян готський історик VI ст. Йордан, називаючи їх ще й антами та склавинамн. Назва народу “слов’яни” вживається в джерелах з VI ст.

Суспільне, господарське та духовне життя давніх слов’ян:

    слов’яни жили племенами, що їх очолювали обрані громадою вожді. Слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи, наприклад, антське об’єднання. Отже, давні слов’яни в V – VII ст. наблизилися до створення держави. Прокопій Кесарійський у VI ст. писав: “Ці племена, скла – вини й анти, не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони обмірковують спільно”; основними заняттями давніх слов’ян були підсічне орне землеробство й осіле скотарство. З-поміж ре­месел особливого розвитку набули ковальство, ливарна справа, гончарство, активно розвивалися про­мисли і торгівля; релігія – язичництво (боги Дажбог, Перун, Стрибог, Велес), служителі обрядів – волхви.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Перші писемні згадки про давніх слов’ян ЗНО