Сергій Аксаков біографія

Коротка біографія Сергія Аксакова, російського письменника, літературного та театрального критика викладена в цій статті.

Сергій Аксаков біографія для дітей

Біографія Аксакова Сергія Тимофійовича розпочинається 20 вересня 1791 року. Народився російський поет в старовинній дворянській родині. Під впливом своєї матері, яка була жінкою, на той час, досить освіченою, Сергій Аксаков з самого раннього віку перечитав всю доступною йому літературу.

Потім був зарахований в Казанську гімназію, в якій він перервав навчання на рік через сум за сім’єю. У 1805 році Сергій перевівся в Казанський Університет, де провчився до 1808 року. Успіхам в його навчанні перешкоджали полювання і пристрасть до театру. Знайомство зі знаменитим Шишковим направило Сергія Тимофійовича на письменницький шлях слов’янізму.

З 1812 Аксаков поселяється в Москві, залишає колишнє місце роботи і сходиться з гуртком московських театралів. Під їх впливом він захоплено перекладав Мольєра, Буало і Лагарпа.

У 1816 році Сергій Тимофійович одружується з Ольгою Заплатиною. У шлюбі народилися чотири сини і сім дочок. У 1826 році він остаточно переїжджає в Москву, де вступає до цензурного комітету. Протягом 1834 – 1839 років Аксаков служить в Межовому училищі спочатку інспектором, а потім директором.

У 1837 році він отримує від батька величезний спадок, що дозволяє йому тепер жити в Москві. Аксаков мав сильну, здорову і міцну статуру, але з середини 1840-х років почав страждати на недуги очей – за останні роки життя хвороба прийняла досить болісний характер. Помер він 12 травня 1859 року.

Літературний шлях Аксаков почав рано. У 1806 році він заснував з А. Панаєвим і Перевощиковим “Журнал наших занять”, де публікувалися ідеї Шишкова, які він поділяв до початку 1830-х років.

Знайомство і близькі дружні відносини з Гоголем (познайомилися вони в 1832 році) мали визначальний вплив на перелом в поглядах Сергія Тимофійовича. Першим плодом нового погляду на творчість став його нарис “Буран” (опублікований в 1834 році). Твір мав величезний успіх. Далі були “Записки про вудіння риби” (1847 рік), “Розповіді і спогади мисливця” (1855) і “Сімейні Хроніки”.

Критики ставили Сергія Аксакова в один ряд з Шекспіром, Гомером, Вальтером Скоттом. У своїх творах, Сергій Аксаков безпосередньо замальовував портрети близьких йому по крові і духу людей. Він також встиг написати казку “Аленький цветочек”, яка відома сьогодні всім і входить до шкільної програми. Останньою повістю автора була повість “Наташа” (в ній він описував заміжжя своєї сестри і відомого професора Карташевського), яка залишилася незавершеною.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Сергій Аксаков біографія