“Сіроманець” аналіз

“Сіроманець” аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті.

“Сіроманець” аналіз

Автор – Микола Вінграновський Рік написання – 1977 Жанр – повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини з твариною; засудження жорстокого поводження з тваринами та людського злопам’ятства.

Гуманізм повісті “Сіроманець”

Аналізуючи повість М. Вінграновського “Сіроманець”, можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка. Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки – захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,- не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Сіроманець” аналіз