“Сойчине крило” аналіз

“Сойчине крило” аналіз новели Івана Франка викладено в цій статті.

“Сойчине крило” аналіз

Жанр – новела

Тема: змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Головна героїня, Марія, дуже помилилася в своєму виборі, і це призвело до страшних моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, хапається “за нього хоч у листі, як за рятівну соломинку”. Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим “естетом” до “живого чоловіка” з почуттями та емоціями.

Головна ідея – це утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї сутності.

Ідея:

    кохання – це високе, облагороджуюче почуття, “робота душі” не можна жити лише емоціями на першому місці в стосунках між людьми повинна бути відповідальність за власні вчинки, гуманність тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого возвеличення кохання як найвищого почуття засудження помилок, за які доводиться розплачуватися

Проблематика “Сойчине крило”:

    взаємовідносини в суспільстві, людського буття загалом проблема співіснування двох індивідуальностей стосунки між людьми

“Сойчине крило” сюжет

“Сойчине крило” характеристика

В основу новели покладено історію кохання двох споріднених душ, двох палких сердець, які постраждали через особисту нерозважливість. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа протягом кількох годин, утім, сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трьохрічної давності. Новела має підзаголовок “Із записок відлюдька”. Це щоденник головного героя, у структуру якого вплетено лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає розповіді ще більшого психологічного напруження.

Уперше в українській прозі Іван Франко вводить прийом розлогого листа, який є і жанровим компонентом твору, і детальною розповіддю про взаємини закоханої пари Хоми – Массіно і Манюсі, про життєві пригоди героїні у пошуках щастя. Так автор намічає лінію фатальної жінки. Сюжет твору як у романтичній мелодрамі. Після втечі коханої герой-адресат занурився в егоїстичне самозакохане життя, улаштувавши ніби втечу від самого себе. Так само тікає від себе і Манюся – від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир злочинницького світу. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну. Це ніби діалог двох змучених душ, як і наприкінці твору повертаються до себе, до людей, до нового життя у “вірі, надії, любові”.

“Сойчине крило” символіка

І. Франко мав рідкісне уміння в незначній повсякденній деталі бачити характер або явище.

– Образ сойки – символ самої героїні, символ волі, свободи.

– Перкальова червона сукня з круглими цятками – символ вірності

– Подвійне сонце – подвійне життя, одне у побуті, інше – в душі.

– Дзвінок – тривога, очікування чогось.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Сойчине крило” аналіз