Спиридон Черкасенко біографія скорочено

Спиридон Черкасенко біографія скорочено Викладена в цій статті.

Спиридон Черкасенко біографія коротко

Спиридон Феодосійович Черкасенко – український письменник, драматург та педагог.

Народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг Херсонського повіту в селянській родині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку вчительську семінарію, з 1895 року працював в школі вчителем. Семінарія була російськомовною, ніяких знань з української мови та літератури не давала, тому перші вірші С. Черкасенка були російською мовою. Знання української мови він виніс з рідної домівки, українською літературою зацікавився пізніше, коли прочитав “Кобзар” і познайомився з українським письменником Миколою Чернявським.

Черкасенко викладав в різних народних школах Катеринославщини (Новопавлівка, Василівка, Ульянівка, Юхів). У 1901 році переведений на посаду вчителя на Лідіївські рудники (колишня Юзівка), там він прожив дев’ять років, навчаючи шахтарських дітей і проводячи серед шахтарів культурно-освітню роботу. Багаторічна вчительська робота в шахтарському середовищі дала письменнику великий запас життєвих спостережень, які були відображені в його віршах, оповіданнях і п’єсах з шахтарського життя.

З 1910 року Спиридон Черкасенко – в Києві, працює в редакції педагогічного журналу “Світло” (Світло), в суспільстві “Українська школа”, пише фейлетони, оповідання та статті в газету “Рада”, в ній веде рубрику “З газет і журналів” і “З сучасних настроїв”, в журналі “Літературно-науковий вісник” – “З українського життя”, входить до редакції журналу “Дзвін”.

Коли з початком Першої світової війни всі українські періодичні видання були закриті, він йде працювати в театр Садовського, де займає різні адміністративні посади, допомагає в організації українського театрального життя в Києві.

У 1917-1918 роках С. Черкасенко виступає упорядником книг для читання ( “читанок”) і букварів для українських шкіл. Разом з театром М. Садовського в 1919 році він переїжджає до Кам’янця-Подільського, куди були змушені перед більшовицьким настанням перебратися з Києва урядові та культурно-освітні установи Української Народної Республіки. В цьому ж році міністерство освіти УНР запропонувало С. Черкасенку готувати підручники для українських шкіл, з цією метою він був направлений до Відня, де працював в різних видавництвах як упорядник і редактор українських книг. Пізніше письменник оселився в селі Горні Черношице на околиці Праги, де прожив до кінця життя. Він займав скромну кімнату в місцевому готелі, дуже бідував. Впродовж останнього десятиріччя його життя на чужині було отруєно звістками про сталінський голодомор на Україні, про репресії і знищення пам’яток української культури. Він був свідком боротьби за українську державність на Карпатській Україні в 1939 році, в цій боротьбі втратив єдиного сина, пережив початок Другої світової війни.

Отримавши в березні 1939 року звістка про загибель сина, Спиридон Черкасенко тяжко захворів. Доглядали його ченці.

8 лютого 1940 письменника не стало. Похований на Ольшанському цвинтарі в Празі.

Спиридон Черкасенко – автор поетичних збірок “Хвилини” (1909), “До верховин” (1920); збірок оповідань “Маленький горбань та інші оповідання” (1912), “На шахті” (1909), “Вони перемогли” (1917), “У шахтарів. Як живуть і працюють на шахтах” (1919); роману “Пригоди молодого лицаря” (1937); драматичних творів “Хуртовина” (1908), “Казка старого млина” (1913), “Про що тирса шелестіла…” (1918), “Ціна крові” (1931), “Северин Наливайко” (1934).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Спиридон Черкасенко біографія скорочено