“Сплять усі верховини гірські…” Алкман аналіз

Аналіз вірша “Сплять усі верховини гірські…” Алкмана ви можете прочитати в цій статті.

“Сплять усі верховини гірські…” Алкман аналіз

У творчій спадщині давньогрецького поета Алкмана є поезія, сповнена нічних таємниць і звуків. Це вірш “Сплять усі верховини гірські…”.

Гірські вершини і стрімчасті скелі, байраки й провалля, нори плазунів і земля – усе поринуло в тихий сон. Птахи, бджоли, хижий звір у хаші, навіть страховища в морських глибинах огорнуті сном. Поет неначе пропливає над нічною землею, спускається на морське дно.

Нішо не поворухнеться у природі, навіть вітер заснув. Млість розливається у природі і заволодіває людиною, яка ніби зливається з природою і розчиняється в нічній тиші. Поезія Алкмана навіює спокій, викликає почуття умиротворення і блаженства.

Незмінність пейзажу ще краще допомагає читачеві милуватися природою. Використання великої кількості епітетів надає авторові змогу “малювати” словом, а художні прийоми “відтворюють” музику ночі. Недарма російський поет В. Вересаєв назвав свій переклад цієї поезії Алкмана “Ноктюрн”, тобто твір, навіяний чарами ночі. Дійсно, ці чари такі могутні, що й досі полонять серце мільйонів сучасних читачів.

Художні засоби “Сплять усі верховини гірські…”

Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

Епітети: Стрілчасті (скелі), робуче (плем’я), чорна (земля)

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Сплять усі верховини гірські…” Алкман аналіз