Василь Биков хронологічна таблиця

Василь Биков хронологічна таблиця життя і творчості білоруського письменника викладена в цій статті.

Василь Биков хронологічна таблиця

19 червня 1924 – Василь Володимирович Биков народився в селі Бички Ушачского району Вітебської області (Білорусь).

1939 – вступив до Вітебське художнє училище. Навчався спочатку на художньому відділенні, пізніше перевівся на скульптурне.

1940 – після скасування стипендії через скрутне матеріальне становище змушений був покинути навчання.

1941 – екстерном закінчив Вітебську школу фабрично-заводського навчання. На початку Великої Вітчизняної війни був мобілізований на оборонні роботи. Як військовий інженерного батальйону будував військові об’єкти від Гомеля до Воронежа.

1941-1942 – жив в Саратовській області, навчався в залізничній школі.

1942 – був призваний в Червону Армію.

1943 – закінчив Саратовське піхотне училище, отримавши звання молодшого лейтенанта. Воював на Другому і Третьому Українських фронтах. Був взводним стрілецького взводу, пізніше – взводу автоматників, взводу протитанкових гармат.

1947-1949 – після демобілізації працював художником в гродненських художніх майстернях, був редактором обласної газети “Гродненська правда”. В цей же період в періодичних виданнях були опубліковані перші оповідання письменника “Допекло” (1947) і “В першому бою” (1949).

1949-1955 – знову служив в Радянській Армії. Пише перші розповіді “Смерть людини” і “Обозник”

1956-1972 – був співробітником редакції, літературним консультантом “Гродненської правди”, активно працював над створенням власних літературних творів.

1962 – популярність прийшла до Бикова після виходу повісті “Третя ракета”.

1963-1971 – повісті “Альпійська балада” (1963), “Пастка” (1964), “Мертвим не боляче” (1965), “Проклята висота” (1968), “Круглянський міст” (1968), “Сотников” (1970 ), “Обеліск” (1971)

1972 – 1978 – обіймав посаду секретаря Гродненського відділення Спілки письменників БРСР. Пише повісті “Дожити до світанку” (1972), “Вовча зграя” (1975), “Його батальйон” (1976), “Піти й не повернутися” (1978); п’єси “Рішення” (1972), “Останній шанс” (1974), “Перехрестя” (1977)

1978 – переїхав до Мінська, з цього часу займався виключно творчістю.

1978-1989 роки він був депутатом Верховної Ради Української РСР, в 1989-1991 роки – депутатом Верховної Ради СРСР. У 1990-1993 роки очолював об’єднання білорусів світу “Бацькаушчина”.

1983 – повість “Знак біди” була удостоєна Ленінської премії

1986 -1998 – повісті “Кар’єр” (1986), “В тумані” (1987), “Облава” (1988); цикли військових оповідань “Стіна” (1997) і “Пахаджане” (1999). Повість “Вовча яма” (1998).

З середини 1990-х років на запрошення Європейського письменницького парламенту жив у Франкфурті-на-Майні (Німеччина).

1999 – по Запрошення фінського ПЕН-клубу переїхав до Фінляндії.

2002 – переїжджає до Чехії. Виходить книга спогадів “Довга дорога додому”.

22 червня 2003 – Василь Биков помер в реанімаційному відділенні онкологічного шпиталю в Боровлянах під Мінськом після тривалої хвороби.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Василь Биков хронологічна таблиця