Відомі українські кобзарі

Відомі кобзарі України зробили великий внесок в розвиток народних пісень, дум, переспівів тощо. Тому сьогодні дізнаємося хто ж вони – видатні українські кобзарі.

Кобзар – український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями історичних пісень, дум, релігійних піснеспівів, а також казок та переказів та передавали їх з покоління в покоління.

ВІДОМІ УКРАЇНСКІ КОБЗАРІ

1. Остап Вересай

Остап Микитович Вересай (1803-1890) – кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень. Був блискучим імпровізатором. Його творча спадщина невелика, всього 6 дум : “Як три брати з Азова втікали”, “Отчим”, “Невольницька”, “Про бурю на Чорному морі”, “Про вдову і трьох синів”, “Дума про Хведора Безрідного”; декілька сатиричних та гумористичних пісень та пісень релігійного змісту, зокрема дуже популярна в той час пісня “Про правду й неправду”. Іван Франко говорив, що ця пісня в тогочасному житті набувала великого соціального звучання та значення, і саме за неї Остапу Вересаю доводилося не раз зазнавати переслідувань від жандармів. Остап Вересай майстерно використовував піднесення і спади голосу, ефектні повторення смислово-навантажених рядків, завдяки чому слова пісні і музика асоціювалися з тогочасною реальністю життя українського народу.

2. Михайло Кравченко

Михайло Степанович Кравченко (1858-1917) – відомий український кобзар.
До репертуару М. Кравченка входили: Думи – “Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі”, “Бідна вдова і три сини”, два невольницькі плачі; сатиричні пісні – “Дворянка”, “Чечітка”, “Сусідка” та інші, а також пісні різноманітного змісту.
М. Кравченко був свідком повстання селян у його рідному селі у 1905 році. Жорстока розправа над селянами залишила глибокий слід у серці кобзаря і він склав дві думи: “Чорна неділя в Сорочинцях” та “Про Сорочинські події 1905 року”.

3. Федір Кушнерик

Федір Данилович Кушнерик (1875-1941) – кобзар. В сім років осліп. Самостійно навчався грати на скрипці, фісгармонії, з якими ходив по весіллях і ярмарках, заробляючи на прожиття. В 1909 зустрівся з М. Кравченком який взяв його в учні.
Він складав пісні й думи про важке життя селян. В радянські часи створив думи “Зійшло сонце осіннє”, “Про трактори”, “Сніг розтав, вода стекла”, “Пісню про піонера Павлуся” – поетичну розповідь про вбивство у Великих Сорочинцях піонера Павлика Теслі..
Найвідоміші думи: “Федір безрідний”, “Про сестру та брата”, “Маруся Богуславка” та ін.

4. Степан Пасюга

Степан Артемович Пасюга(1862-1933) – кобзар. Утратив зір у юнацькому віці.
Пасюга особливого прагнення до концертних виступів не виявляв, але українська інтелігенція радо запрошувала кобзаря виступати на сцені. Знав багато дум і старин, але “на люди” (для інтелігенції) співав лише чотири – “Плач невольників”, “Три брати Озовські”, “Удова і три сина”, “Конівченко”.
Творча спадщина: “Пісня про смерть козака”, “Дума про удову”, “Дума про Марусю Богуславку”.

5. Іван Кучугура-Кучеренко

Іван Іович Кучугура-Кучеренко (1878-1937) – відомий український кобзар.
У ранньому віці хворів віспою, в результаті цього втратив зір. Навчався кобзарській справі у панотця Павла Гащенка. Багато перейняв у Степана Пасюги. У 1908 році Микола Лисенко запросив Івана Кучеренка викладати до Київської музично-драматичної школи.
Кучугура-Кучеренко знав 8 Дум, серед них наймайстерніше виконував “Олексія Поповича”, “Думу про плач невільників”, “Хмельницького і Барабаша”, “Про смерть Хмельницького”. У репертуарі було понад 300 пісень. Автор відомої пісні “На високій дуже кручі” (на смерть Тараса Шевченка ).
У 1919 році Кучеренку присудили звання народного артиста УНР.
У 1925 року Кучеренкові присудили звання народного артиста УРСР.

6. Єгор Мовчан

Єгор Хомич Мовчан (1898-1968) – відомий український кобзар. У 1909 року пішов у учні до відомого кобзаря Степана Пасюги. З кобзою за плечима незрячий кобзар обійшов сотні сіл, ніс у маси улюблені пісні та думи народу. Був учасником першої республіканської наради кобзарів і лірників в Києві (1939 р.), брав активну участь в роботі утвореного тоді державного ансамблю кобзарів. В 1940 р. був учасником всесоюзної наради народних співців.
Багатий репертуар кобзаря в записах зберігається у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР.
Мав великий творчий доробок. Виконував чотири Думи : “Плач невільників”, “Удова”, “Про Братів Самарських”, “Про смерть козака-бандуриста”.

7. Василь Григорович Нечепа

Василь Нечепа (1 вересня 1950) – кобзар, лірник, народний співак, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України з 2008 р.
Кобза Василя Нечепи унікальніша, бо має на бунтах лади, а на приструнках – півтонові перемикачі. Нечепа – унікальний співак-музикант, єдиний представник старосвітської (але розвинутої ним) чернігівської кобзарської школи.
Репертуар : “Ілліади”, “Рамаяни”, “Ой, зійди, місяць…” тощо.
За концертну програму “В рокотанні, риданні бандур” отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка (2006).

8. Петро Кулибаба

Петро Кулибаба (нар. бл. 1805 р. – помер 1874)- визначний кобзарський панотець.
За свідченням М. Привалова, вчився Кулибаба у полтавських кобзарів, багато перейняв від Остапа Вересая. Грав на кобзі і бандурі. Помер Петро Кулибаба трагічно. За свідченням Г. Гончаренка, “обгорів в хаті, як був пожар, і вмер”. У репертуарі мав притаманні “харківській школі” Думи : “Олексій Попович”, “Івась Коновченко”, “Азовські брати”, “Невільники”. Від П. Кулибаби робили свої записи М. Сумцов, С. Нос, М. Ніговський.

Також, окрім цих кобзарів слід пам’ятати, що є ще багато відомих особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток кобзарства, наприклад: С. Яшний, П. Гарасько, А. Шут, С. Чапля, С. Бідило, П. Каліберга та ін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...