Вірші про шкільне життя

Вірші про шкільне життя, про шкільні роки зібрані в цій статті.

Вірші про шкільне життя

“Малий школярик” Марійка Підгірянка

Гей, нема то так нікому,
Як школярику малому:
Він не журиться ніколи,
Взяв книжечки – і до школи!
А в тій книжці малюночки,
А в тій книжці співаночки,
І наука, і забава,
Бо та книжечка цікава.
Бо та книжечка – рідненька,
Тулить її до серденька,
Сторінки все оглядає,
Вірші радісно читає…

Надія Кир’ян “МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК”

Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола, і парту,
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило –
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку:
“Чи усе поклав у сумку?”

Петренко Микола “ПОГАНА ПРИКМЕТА”

Що не ранок – вздовж воріт
Ходить-бродить чорний кіт.
Ходить, в шпарку зазира:
В школу Стахові пора!

Визирає в шпарку й Стах –
І хапає серце страх:
Чорний кіт – це на біду,
Я до школи не піду!..

Наталя Забіла “Андрійко-школярик”

Андрійко наш уже школярик:
іде з портфеликом в руці,
а в ньому зошити й букварик,
пенал, і пера, й олівці.
Андрійко добре вчить уроки,
бо хоче вміти й знати все.
Додому йде веселим кроком
і п’ять у зошиті несе!

Школа

Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
Розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
Та – лиш дзвоник задзвенить –
Стане тихо, ніби в квіти
Поховались бджоли вмить.
Д. Павличко

Світлана ДІДУХ-РОМАНЕНКО
“Шкільні предмети”

Вчитель математики запитав у Люди:
“П’ять рублів і сім рублів скільки, Людо, буде?”
Дівчина не думала, не змигнула оком:
“Пачечка сухариків і півлітра соку!”

Фізкульт-Ура! Фізкульт-Ура!
Для мене це весела гра.
Ніхто мене переміг,
Не обігнав ні разу.
Бо я найперша серед всіх
по вибіганню з класу!

English Вова ніхт ферштейн,
“Двійки” знову й знову.
За чотири роки вивчив
Тільки I don’t know.

Так завзято малювала
Я на Малюванні.
Що тепер мене від фарби
Відмивають в ванні.

Етика та етикет – найчемніший то предмет.
Навіть у тяжкий момент треба чемним бути.
Вовочка з-за парти встав, Вова вчительку спитав:
“Перепрошую, дозвольте мені вірш забути?”

Я на Праці так старалася,
Що украй запрацювалася
І пришила вишивання
До свого шкільного вбрання.

Я на Музиці вивчаю
До-мінор і соль-фа-септ,
Але вдома я співаю:
“Мамо, можна в Інтернееееет?”

На Природі задавали вивчити про зорі,
Вчителька до дошки викликала Зою.
“Я не вивчила й не знаю, як я це зроблю.
Зорі ж видно лиш вночі, а вночі – я сплю!”

Я люблю Літературу,
Я начитана особа,
та шкода, що на уроках
не читають про Спандж Боба.

Мову ревно і старанно треба вчити, Васю,
Ти ж від сорому учора не знаходив місця,
Коли реготали всі, прочитавши в класі
“СвЕта, я тебе лУблУ!” у твоїй записці.

Учать на Історії роки і території,
Визначні події, битви, про людей відомих.
А як я згубив мобілку, і дізнались вдома –
Ото була вже битва, ото була історія!
Гуморески про шкільне життя Павла Глазового можна також використати для підвищення настрою.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Вірші про шкільне життя