Володимир Великий біографія скорочено

Володимир Великий біографія скорочено давньоруського князя, хрестителя Київської Русі викладена в цій статті.

Володимир Великий біографія коротко

Володимир Святославович Народився приблизно 968 року, був молодшим (позашлюбним) сином київського князя Святослава Ігоревича та ключниці Малуші, а також онуком київської княгині Ольги.

Святослав задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі міста Руські: Ярополка посадив у Києві, Олега – на древлянській землі, а Володимира – Новгороді. Після смерті Святослава 972 року між його трьома синами розпочалась міжусобна боротьба за владу.

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянськуземлю. Згодом захопивНовгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з варягів, відвоював Новгород і пішов наКиїв. А 980 року став єдиновладним князем Русі і розпочав реформи, метою яких було об’єднання всіх земель, укріплення центральної влади та зростання могутності країни.

Продовжуючи політику попередніх київських князів, збираючи навколо Києва слов’янські землі, Володимир своїми військовими походами 981-993 рр. завершив тривалий процес формування території Давньої Русі. Князь приєднав до складу держави союзи східнослов’янських племен і племенні княжіння хорватів і дулібів (981 р.), в’ятичів (982 р.), радимичів (984 р.) та інших. Таким чином територія держави Володимира в цей час охоплювала вже близько 800 тис. кв. км і тягнулася на північ до Чудського, Ладозького й Онезького озер; на півдні – до басейнів річок Дону, Росі, Сули і Південного Бугу; на сході – до межиріччя річок Оки та Волги і на заході – до течії Дністра, Західного Бугу, Неману та Західної Двіни.

У 988 році Володимир здійснив адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам і тим самим укріпив великокнязівську владу і державу. Внаслідок цього була забезпечена територіальна єдність та цілісність держави.

Головним завданням Зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами. Він збудував багато міст-фортець і захистив Київ, створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі. У важливих місцях для оборони були побудовані укріплені міста-фортеці, а між ними зведені довгі та високі вали на десятки кілометрів. Завдяки цим фортифікаційним спорудам натиск печенігів було послаблено, і Володимир зміг розпочати більш ефективну боротьбу з ними. Як повідомляє літописець, війна з печенігами принесла київському князю військову славу, що з часом міцно закарбувалася у народних переказах.

Завершивши вирішення питань захисту держави, князь Володимир приступив до радикальних перетворень, пов’язаних з ідеологією та законодавством країни. З його ініціативи розпочалася грунтовна релігійна реформа, яка тривала кілька років та проводилася в кілька етапів. Спочатку на зміну численним культам, що відправлялися населенням різних земель, Володимир Святославович запровадив в країні пантеон з шести богів на чолі з громовержцем Перуном. Згодом увів його одноосібний культ, чим виявив потяг до монотеїзму.

В середині 980-х років князь почав схилятися до однієї з світових релігій – християнства. Традиційно часом введення християнства на Русі вважається 988 р., хоча це був тривалий і не завжди мирний та безкровний процес.

Запровадження державної релігії в Давньоруській державі вивело країну на міжнародний рівень та забезпечило успіх багатьох заходів зовнішньої політики руських князів. Існують згадки й про те, що після прийняття християнства в характері самого Володимира відбулися великі зміни. Він зробився побожним, ласкавим, щедро роздавав милостиню, запроваджував школи, будував храми і став у повному розумінні батьком для своїх підданих. Він допомагав бідним, старим і калікам, сиротам і вдовам. Тому не дивно, що всі називали його Володимиром “Ясним Сонечком” та “Великим”. За заслуги перед християнською церквою Володимир був прирівняний до сомну православних святих і прозваний “рівноапостольним”.

Згідно з відомим літописом “Повість времінних літ” Володимир мав 12 синів та 9 доньок. Найбільш відомим з них став Ярослав Мудрий.

В останні роки життя проти Володимира Святославовича кілька разів піднімалися повстання, зокрема на чолі з його сином Ярославом та племінником Святополком.

Помер князь раптово 15 липня 1015 року в селі Берестові під Києвом і був похований у Десятинній церкві.

Уміло й авторитетно керуючи державою протягом 35 років, провівши глибокі й ефективні адміністративно-територіальну і військову реформи, Володимир Великий провів реформу законодавства, доповнивши та пристосувавши “Закон Руський” до вимог його часу; започаткував карбування власної монети з зображенням Христа та князівської монограми у вигляді тризуба; розбудував та укріпив свою столицю – Київ. Саме за правління Володимира в місті було збудовано головний храм Русі – Церкву Богородиці або Десятинну церкву, розбудовано “місто Володимира” з князівськими палацами та громадськими будівлями.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Володимир Великий біографія скорочено