"Хлібне" дерево Сибіру

Серед рослинних багатств сибірської землі почесне місце належить КЕДРУ. Близько 41 млн. гектарів займають кедрові ліси. Особливо славляться своєю продуктивністю кедрівники басейну річки Ангари, верхньої і середньої течії Єнісею, а також Саянських гір. Живе кедр довго. Напевно тому він і не квапиться зростати. У 30 років дерево досягає лише середнього зростання людини.

Власне наукова назва цього дерева – сосна сибірська. Справжні кедри зростають далеко на півдні – в Лівані, Північній Африці, на острові Кіпр. Це потужні дерева з коштовною ароматною деревиною. Вони відрізняються значними розмірами і довголіттям, оскільки живуть в півтора-два рази більше, ніж звичайні сосни – 800-850 років.

Великий російський мандрівник Н. М. Пржевальський, описуючи одну зі своїх подорожей, відзначав, що сибіряки довгими сибірськими вечорами любили клацати кедрові горішки. "Клацають їх переважно мовчки – це називається тут "сибірською розмовою". З легкої руки дослідника ця назва перейшла і на самі кедрові горішки. Проте "сибірська розмова" – це не лише смачні ласощі, але і цілий склад високоживильних продуктів. Виявляється, в одному кілограмі кедрових горішків міститься близько 600 г коштовного масла і 320 г корисних білкових і інших речовин, багатих вітамінами. Таким чином, в кедрових горішках міститься значно більше жирів, чим в плодах, наприклад, олійної пальми, а золотисто-янтарне масло цієї рослини навіть краще оливкового. Перетираючи горіхи з водою, добувають запашне молоко і вершки, які перевершують по калорійності м’ясо і яйця. З горішків кондитери виготовляють халву і цукерки. Місцеві природознавці запевняють, що якщо в день з’їдати всього лише жменьку кедрових горішків, то за рік кров повністю оновиться. Сибірські кедри дають хороші урожаї. З кожного дерева за його життя в середньому збирають до 2 млрд. горішків. Сезон збирання горіхів, або як його тут називають "шишкование", починається з вересня і триває декілька тижнів.

Нелегко підійнятися на кедр, адже гілки на нім частенько починаються досить високо, інколи за 20 м від землі, а товстий ствол руками не обхватиш. Тому тут відвіку відома професія "лазальщиков", тобто тих, хто підіймається на дерево і довгою палицею збиває з нього шишки. При цьому верхолази надівають на ноги спеціальні залізні "кігті", на кшталт так званих "кішок", якими користуються електрики під час роботи на стовпах. А там, де кедри особливо високі, шишкари користуються спеціальними колотами-чурками на довгих рукоятках, якими б’ють по стволах, струшивая шишки. Проте при цьому ушкоджується кора.

У дуплах кедрів розташовані кращі гніздів’я для птиць і білок. А в їх подножий, в хвої, що злежалася в коріння, де тепло в будь-яку холоднечу, влаштовуються на зиму соболь, бурундук, колонок. Але найголовніше, що горішками і хвоєю кедрів харчується все, що мешкає в тайзі. Тому кожен неврожайний рік стає для тутешньої фауни стихійним лихом. "Де немає кедра – там немає соболя", – говорять сибірські мисливці.

Велику допомогу поширенню кедрових лісів надають місцеві птиці, звані кедровками. Запасаючись горішками на зиму, вони створюють склади, частенько розташовані досить далеко від кедрівників, забуваючи потім про багато з них. З часом, там раптом виникає молода кедрова поросль. За настільки корисну, хоч і несвідому діяльність, кедровок називають "крилатими агрономами".

Сибірякам добре відомий кедр і як "зелений доктор". У кедрівниках завжди тепліше, повітря тут, як стверджують, в два-три рази чистіше, ніж в операційній. З давніх часів добре відомі лікарські властивості настойок кедрової хвої, особливо в боротьбі з цингою.

А хто з сибіряків не знає про цілющу кедрову живицю? Вона дає бальзам-терпентин, який виліковував рани воїнів в роки Великої Вітчизняної війни. З живиці виробляють також камфору, ліки від серцево-судинних захворювань, гіпертонії і атеросклерозу. Свіжий аромат тайги приносить в квартиру цілюща ванна.

Сибір відвіку був крупним постачальником кедрових горіхів на світовий ринок. Дуже коштовною є і деревина сибірського кедра. Вона тверда, міцна, одна з кращих в світі для виготовлення олівців. А в шафах, зроблених з кедра, ніколи не заводиться міль.

На жаль, з розвитком деревообробної промисловості в деяких регіонах, зокрема а Алтайському краю і Хакассиі, унаслідок не завжди продуманих і виправданих порубок, значно скоротилися масиви кедрівників.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
"Хлібне" дерево Сибіру