“Я (Романтика)” цитатна характеристика героїв

Цитатна характеристика героїв “Я (Романтика)”

МАТИ. “Вона пiдводить мене до свiчi й дивиться на моє зморене обличчя. Потiм становиться бiля тусклої лампади й зажурено дивиться на образ Марiї. Я знаю: моя мати i завтра пiде в монастир: їй незноснi нашi тривоги й хиже навколо”.

“…моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного ” я “, якому я даю волю “.

“Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.”

ДОКТОР ТАГАБАТ. ДЕГЕНЕРАТ. “Доктор Тагабат розвалився на широкiй канапi вдалi вiд канделябра, i я бачу тiльки бiлу лисину й надто високий лоб. За ним iще далi в тьму? вiрний вартовий iз дегенеративною будовою черепа. Менi видно лише його трохи безумнi очi, але я знаю: ? у дегенерата? низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий нiс. Менi вiн завжди нагадує каторжника, i я думаю, що вiн не раз мусiв стояти у вiддiлi кримiнальної хронiки”.

“Цей Доктор iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ? це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт. Коли доктор? злий ген iй, зла моя воля, тодi дегенерат є палач iз гiльйотини. Так, це був незамiнимий вартовий: не тiльки Андрюша? i ми грiшили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстрiли. Але вiн, цей дегенерат, завше був солдатом революцiї, i тiльки тодi йшов з поля, коли танули димки й закопували розстрiляних”.

АНДРЮША. “Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа.

Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека”, проти його кволої волі.”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Я (Романтика)” цитатна характеристика героїв