Зовнішня будова плазунів

В цій статті ми розглянемо Характерні особливості зовнішньої будови плазунів.

Зовнішня будова плазунів

Плазуни Або рептилії це – холоднокровні, переважно наземні, хребетні тварини, розмноження і розвиток яких відбувається на суходолі (навіть у мешканців водойм).

Особливості зовнішньої будови рептилій ми розглянемо на прикладі ящірки.

Зовнішня будова ящірки

Розміри тіла плазунів від декількох см. до 10 м.

Тіло ящірки поділяється на :

– голову;

– шию;

– тулуб;

– хвіст.

На відміну від земноводних, вони мають чітко виражену шию.

Кінцівки плазунів Розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло торкається землі – “плазує”, звідки й походить назва класу. Але в багатьох видів (у змій, деяких ящірок) кінцівки зникають або дуже зменшені. На її п’ятипалих кінцівках немає плавальних перетинок.

Ноги ящірки короткі і слабкі, її тіло торкається землі.

Пальці плазунів закінчуються кігтиками.

Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє. Шкіра суха, практично без залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками – похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень і зайвих втрат вологи. Щільний покрив заважає росту плазунів, тому він періодично змінюється: старий скидається, і тварина росте, поки новий не зроговів.

У зовнішній частині внутрішнього шару шкіри часто знаходяться спеціальні клітини – Хроматофори. У цих клітинах секретуються пігменти: Меланіни і каротиноїди. Також у хроматофорах зустрічається здатний відображати світло гуанін. Завдяки хроматофорами, деякі плазуни здатні змінювати забарвлення свого тіла за порівняно короткий час. Хамелеони – найвідоміші представники з подібним властивістю.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Зовнішня будова плазунів