Чарльз Менсон: Голлівудський м’ясник

Навіть у просочених наркотиками, сімдесятих роках, що хіпують, це масове вбивство потрясло Америку. Збочений маніяк, божевільний, що загордився себе пророком, Чарльз Менсон і його оскаженілі послідовники влаштували дводенне "свято" злодійства, обагрене кров’ю безневинних людей.

У серпні 1969 року на старому покинутому ранчо недалеко від Лос-Анджелеса, що розімлів під яскравим сонцем, живописна група покидьків суспільства і дрібних хуліганів сиділа серед старих, напівзруйнованих будов і слухала зловісним проповідям маленького бородатого чоловіка, якого багато хто з присутніх почитав пророком.

Настав час, віщав він неголосним голосом, для "хелтера-скелтера" – начала війни між чорною і білою расами, війни, яку він, проповед-

ник, давно передбачав, війни, яка назавжди очистить землю і відкриє для нього дорогу до влади над світом, над всією планетою.

Ось таким похмурим передбаченням Чарльз Менсон, сутенер, злодюжка і невдалий музикант, відкрив кампанію терору, яка жахає і до цього дня.

Кривава оргія

На той час, коли недоступна нормальному розуму кривава дводенна оргія закінчилася, сім чоловік, включаючи красуню кіноактрису Шарон Тейт, яка була на дев’ятому місяці вагітності, виявилися жорстоко убитими, їх кров’ю були списані стіни і двері будинків, в яких сталася трагедія.

Гроші в будинку залишилися незайманими, не дивлячись на очевидне багатство жертв. Не було жодних ознак мести – лише безглузда різанина, безпричинне вбивство семеро чоловік, чий єдиний "злочин", вочевидь, полягало в тому, що життя їх склалася вдало. Ці злочини увійшли до історії злочинності під назвою "вбивства Тейт – Ла-Бьян-ка".

Багато тижнів поліція не могла вийти на злочинців, не дивлячись на відробіток десятків версій. Істину удалося розкрити лише через п’ять довгих місяців безперервних пошуків.

Сталося це випадково: поліція заарештувала жінку, підозрювану в іншому вбивстві, на перший погляд нічому не пов’язаному з трагедією семеро.

Сьюзен Аткинс, яка давно була на прикметі в поліції і чия детски наївна зовнішність приховувала, по визнанню самого Менсона, "найбільш збочена уява" серед всіх членів так званої "сім’ї", була затримана у зв’язку зі вбивством торговця наркотиками Гері Хинмана. Вбивство це сталося через десять днів після різанини в будинку Тейт.

Чекаючи закінчення слідства і пред’явлення звинувачення, Аткинс в камері розпустила мову і почала хвалитися перед сусідками своєю роллю у вбивствах Тейт – Ла-Бьянка. Вона запевняла навіть, що спробувала на смак кров вагітної актриси, і захоплювалася лідером "сім’ї". Він був, за її словами, живим богом, який, володіючи надприродною силою, здатний змусити будь-якого свого послідовника робити те, що йому, богові, завгодно.

Аткинс відверто упивалася своїми розповідями, особливо коли мова заходила про смерть кіноактриси. Захлинаючись словами, вона розповідала:

"Було таке прекрасне відчуття… Коли я ударила її ножем перший раз і вона закричала, в мені все перекинулося… Я ударила ще раз. І встромлювала в неї ніж, поки вона не замовкла. Це було схоже на сексуальне задоволення. Особливо коли бачиш кров. Це навіть краще, ніж оргазм".

Два свідки цих одкровень повідомили про них поліцію, яка, за збігом обставин, вже займалася членами секти Менсона, підозрюючи їх в крадіжці машин і підпалі.

Через декілька днів Аткинс передала свою розповідь про це вбивство газеті "Лос-Анджелес таймс", правда не згадуючи про свою роль і не повторюючи попередніх одкровень. Буквально через декілька годинників історія вбивства Шарон Тейт облетіла весь світ. Менсон відразу ж став найбільш відомим зі всіх злочинців, що будь-коли з’являлися в Америці.

Син повії

Чарльз Менсон був незаконнонародженим сином безтурботної і байдужої до всього повії. Народився онв1935 року в місті Цинциннаті, штат Огайо. Юний Чарлі, що ніколи не знав, хто його справжній батько, перші роки жиз-

не провів в притулках. У школі похмурий і неслухняний хлопчисько вчився погано. Його перехід від дитинства до отроцтва був відмічений багаточисельними правопорушеннями і перебуванням в декількох виправних установах для малолітніх злочинців.

У березні 1951 року суд постановив направити Чарлі у виховну школу для хлопчиків у Вашингтоні. Наступного року, буквально за декілька днів до свого звільнення, юний Менсон згвалтував іншого хлопчини, тримаючи при цьому лезо бритви в його горла. В результаті він попав у виправну колонію, де пробув до травня 1954 року.

Хоча в юності статеві схильності Менсона були в основному гомосексуальними, незабаром після звільнення він познайомився з семнадцатилетней офіціанткою Різали Джин Уїлліс і одружувався на ній.

Разом з вагітною дружиною він відправився до Каліфорнії, але і тут виявився вірний собі – вкрав для поїздки машину. В результаті отримав три роки в’язниці.

Чарльз Мэнсон-младший з’явився на світ, коли його папа сидів за гратами. Розалі часто відвідувала мужа, але в 1957 році ці візити припинилися: вона зустріла іншого чоловіка і справжнє кохання.

Наступного року Менсон вийшов на свободу, але продовжував постійно вступати в протиріччя із законом. У перерві між відсидками він примудрився одружуватися ще раз і виробити на світло другого сина.

На дворі стояв 1964 рік, і Менсон, як і багато молодих американців, виявився під впливом "Біттлз". Але на відміну від мільйонів інших шанувальників легендарної четвірки, він був не просто закоханий в них. Любов ця перетворилася на фанатизм.

У 1967 році в Менсона, якому були вже тридцять два роки, закінчився черговий термін ув’язнення. Мабуть, він так звикся жити у в’язниці, що просив дозволу залишитися, але йому відмовили. І він відправився до Сан-Франциско. Тут він зійшовся з хіппі, "дітьми кольорів". Маючи лише гітару та пару білизни, Менсон нарешті знайшов свою нішу в суспільстві. Він став вовком серед ягнят.

Ватажок знедолених

Кошлатий виконавець народних пісень з його вуличною філософією виявився для безпритульників і наркоманів одкровенням, отаким месією. Він же, у свою чергу, знайшов в цьому середовищі те, до чого давно прагнув, – вдячну, легко керовану аудиторію.

У 1969 році Менсон і його шанувальники, в основному молоденькі дівчата середнього класу, що порвали всі зв’язки зі своїми сім’ями, перекочували на південь. Випадково вони попали на покинуте ранчо недалеко від Лос-Анджелеса, де і належало початок "сім’ї".

Незабаром до цього зборища обідранців стали приєднуватися і інші розчаровані життям підлітки.

Разом вони покурювали "травичку", кололися, танцювали голими під яскравими зірками над каліфорнійською пустелею і охоче слухали незв’язні проповіді Чарльза, в яких були звалені в купу і "Біттлз", і біблейські істини, і розчарування в суспільстві, яке з презирством відштовхнуло його.

Чарлі, як розповідали потім учасники цих тусовок, проголошував, що настав час, коли ось-ось почнеться "хелтер-скелтер" – війна між расами. По його маревних передбаченнях, переможуть в цій війні чорні. Вони знищать білу расу на всій землі, природно, за винятком самого Менсона і тих, хто піде за ним.

Потім, стверджував Чарлі, чорні приєднаються до "сім’ї", яка на той час повинна вирости до 144 тисяч членів (так званих "вибраних", кількість яких Менсон обчислив виходячи з біблейської згадки про дванадцять ізраїльських племен, в кожному з яких було по дванадцять тисяч одноплемінників).

Менсон будував грандіозні плани. Він вірив, що коли-небудь володарюватиме над всією планетою. При цьому, як стверджував Грег Джекобсон, здатний парубок, що добре знав його, Чарлі був переконаний, що до блискучого майбутнього його направляють "Біттлз". Грег розповідав: "Через свої пісні вони нібито розмовляли з Чарлі, попереджаючи його через океан, що повинне статися в найближчому майбутньому".

Частіше всього Менсон міркував про так звану "Революцію-9". "Саме про неї намагалися повідомити людей "Біттлз", – говорив Джекобсон. – Це передбачення безпосередньо пов’язане з біблейським Апокаліпсисом". Біблейське одкровення з приводу Армагеддона Чарльз тлумачив як заклик до чорних до очисної битви на землі. Але при цьому чорні, за його переконанням, потребували "допомоги", аби почати расову битву. Цю "допомогу" і повинні забезпечити він, Менсон, і його "сім’я". Вони завдадуть удару в саме серце білого істеблішменту, навмисно залишивши "ниточки" – свідоцтва того, що злочин скоїли чорні радикали. Ось тоді-то і почнеться "хелтер-скел-тер".

"Ангели смерті"

У передсвітанкові години 9 серпня 1969 року Менсон відправив на завдання чотири одягнених в чорне членів "сім’ї", троє з яких були жінками: Сьюзен Аткинс, колишню співачку церковного хору; Патріцію Кренвінкл, що колись працювала секретаркою в офісі однієї фірми; Лінду Касабьян, що згодом стала головним свідком звинувачення, і єдиного чоловіка в цій команді Чарльза Уатсона, який в недавньому минулому був відмінним спортсменом у себе в Техасі.

Чотири "ангели смерті" приїхали в престижний район Лос-Анджелеса Бенедикт-каньйон і зупинилися на вершині горба, звідки були добре видні шосе і великий особняк. Цей особняк орендували кіноактриса Шарон Тейт і її чоловік, кінорежисер Роман Поланський. Аби господарі не змогли попередити поліцію, Уатсон перерізував телефонні дроти.

Спустившись вниз на машині, четвірка обережно наблизилася до особняка, безшумно проникла всередину. І почалася різанина.

Кіноактриса Тейт, якою було всього двадцять шість років, з дня на день чекала народження дитяти. Її убили, завдавши шістнадцять ударів ножем.

Жахливою смертю померли і інші жертви. Б’ючи палицею Войтека Фрі-ковського, польського кінорежисера, Уатсон із захватом шептав: "Я диявол і прийшов, аби зайнятися диявольською справою". Коли режисер знепритомнів, вбивця зарізав його ножем.

Стівена Перента, вісімнадцятирічного гостя керівника осібно, ударили ножем чотири рази.

Джей Себрінг, голлівудський модельєр-перукар, отримав кулю і удар ножем.

Абігайль Фолжер, дочку мільйонера – власника кавової компанії, зарізали на лужку перед будинком, коли вона намагалася втекти.

Перш ніж покинути будинок, озвірілі вбивці кров’ю своїх жертв написали на парадних дверях слово "свиня".

Дізнавшись про цю різанину, весь Лос-Анджелес випробував шок. І проте Менсон вирішив, не відкладаючи, завдати ще одного удару. Цього разу він сам очолив зграю нальотчиків.

На наступний вечір Менсон і троє його найближчих послідовників увірвалися в будинок Лено і Розмарі Ла-Бьянка, власників мережі невеликих магазинів. Менсон власноручно зв’язав ні в чому не повинних людей і віддав їх на розтерзання "дітям диявола" – Уатсону, Кренвінкл і семнадцатилетней Леслі Хоутен, в недавньому минулому "королеві краси" одного з коледжів.

Пізніше на суді з’ясувалися жахливі подробиці цієї трагедії. Жертви вмирали повільною і болісною смертю. Три маніяки буквально відрізували

від них шматки м’яса за допомогою ножів і вилок. Кренвінкл вирізувала на животі Лено Ла-Бьянка слово "війна", а потім залишила в мертвому телі вилку, що стирчить.

Спочатку поліція не пов’язувала цей мерзенний злочин з різаниною в особняку Тейт. Річ у тому, що і в самому особняку, і біля нього при обшуку детективи знайшли залишки кокаїну і марихуани. Експерти прийшли до виводу, що різанина стала результатом надмірного вживання наркотиків самими мешканцями особняка. Це була жахлива помилка.

Поліція була настільки переконана в "наркотичній причині" кривавої драми в особняку Поланського, що охоронці закону проігнорували одну дуже важливу обставину. Незабаром після різанини в цьому особняку два детективи, що працювали у справі про вбивство деякого Гері Хинмана, доповіли своєму начальству, що на місці злочину, як і у випадку в будинку Тейт, вбивці залишили на стіні напис кров’ю. А в подальшому рапорті детективів говорилося, що вони заарештували підозрюваного на ім’я Бобі Бьюсолейл. Раніше цей самий Бобі був відмічений в групі, де верховодив бородатий парубок на ім’я Чарлі.

І проте в поліції наполегливо відмовлялися вірити, що між цими двома випадками є зв’язок.

І так продовжувалося до тих пір, поки Аткинс не почала бути відвертий перед сусідками по камері.

"Це ваші діти…"

Коли злочинці були спіймані, відомості про Менсоне і рабськи відданих йому послідовників додали вбивствам несподіване і невідоме суспільству до цих пір звучання. З’ясувалося, що багатих і відомих людей зарізали "діти свободи", ті самі, що покинули свої досить забезпечені сім’ї з середнього класу для життя в атмосфері наркотиків, неприборканого сексу і насильства.

На судовому процесі, який тривав дев’ять місяців, Менсон охарактеризував своє оточення гранично ясно:

"Діти, які приходять у ваші будинки з ножами в руках, – ваші діти. Не я навчив їх цьому. Ви навчили. Більшість тих, хто прийшов до мене на старе ранчо, тих, кого можна назвати "сім’єю", – це знехтувані вами… Я зробив для них все, що міг, я підняв їх із сміттєвого звалища, я сказав їм: "У коханні нічого поганого не немає".

…Я є лише тим, що живе усередині всіх і кожного з вас…

Я ніколи не ходив в школу, так і не навчився толком читати і писати, я сидів у в’язницях, тому залишився нерозвиненим, залишився дитям, тоді як ваш світ дорослішав. І ось я вглядівся в те, що ви створили, і не зміг цього зрозуміти".

У цей момент очі Менсона стали величезними, голос його загримів. Присутні в залі відмітили у всій його подобі наліт божевілля і в той же час якусь силу дії, що зачаровує, на інших. Менсон продовжував віщати:

"Якби я міг, я б висмикнув зараз цей мікрофон і вибив би їм ваші мізки. Тому що саме на це ви заслуговуєте, саме цього… То хіба є секретом той факт, що музика закликає юних підніматися на боротьбу з істеблішментом? Музика говорить з вами щодня, але ви глухі, німі і сліпі, ви не здатні сприймати її. І ще багато що… Ось діти і біжать від вас на вулиці – і врешті-решт все одно натикаються на вас!"

Дійсно, вже під час судового процесу події показали, що Менсон багато в чому прав. Для тисяч підлітків, що розчарувалися, він став героїчною жертвою в ім’я торжества справедливої справи. У листівках його вихваляли як "безневинної людини", що вступила в боротьбу з пригнобленням.

Вердикт суспільства

В понеділок 29 березня 1971 року, після найдовшого кримінального процесу в Америці, присяжні визнали Менсона і його бездумних "слуг смерті" винними по всіх епізодах пред’явленого ним звинувачення.

Через три тижні після вердикту присяжних суддя Чарльз Олдер засудив всіх обвинувачених до страти. Але в 1972 році, коли страта в штаті Каліфорнію була скасована, вирок був замінений довічним висновком.

Проте Чарлі і сьогодні небезпечний, як і раніше. На шостому десятку років він мішками одержує листи від підлітків, що розчарувалися в житті. Менсон проводить свої дні бринькаючи на гітарі або роблячи фігурки скорпіонів з будь-якого підручного матеріалу, який потрапляє в одиночну камеру в’язниці штату Каліфорнію, що ретельно охороняється. У співавторстві з іншим ув’язненим він написав книгу під заголовком "Менсон сам про себе", яка була опублікована в 1988 році.

Що стосується послідовників Менсона, тих самих, що вбивали, аби "здійснити" його пророкування, на відміну від Чарлі, вони, мабуть, диявольських переконань більше не дотримуються. Сьюзен Аткинс, якій зараз за сорок, у в’язниці повінчалася, повернувшись в лоно християнства. Сорокалітня Леслі Хоутен, знаходячись у в’язниці, закінчила коледж і отримала диплом мистецтвознавця. Третя жінка – Патріція Кренвінкл, теж перевалила сорокалітній рубіж. Вона подавала прохання про помилування, але в листопаді 1989 року це прохання було відхилене.

Чарльз Уатсон свій довічний висновок відбуває в каліфорнійській чоловічій колонії. Він теж повернувся в лоно християнства і допомагає місцевому священикові. Уатсон одружений, і у нього троє дітей.

Лінда Касабьян, яка на судовому процесі була головним свідком звинувачення і тому уникнула покарання, живе нині в провінційному Нью-Хемпшире і виховує четверо дітей.

Менсон же демонструє байдужість до того, чи вийде він будь-коли на свободу чи ні. "Я хочу, аби ви знали, – писав він в 1988 році з тюремної камери, в моєму розпорядженні весь світ. Силоміць своєї волі я на волі, я серед вас".

Чарльз Менсон: Голлівудський м’ясник