“Енеїда” головні герої

У Котляревського Персонажі “Енеїди” можна поділити на групи, оскільки їх у поемі досить багато.

“Енеїда” Котляревський головні герої

Олімпійські боги:
– Зевс (Зевес або Юпітер) – верховний бог, бог блискавки і грому.
– Юнона (Гера) – богиня шлюбу, його дружина.
– Венера (Афродита) – богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея.
– Еол – бог вітрів, брат Зевса.
– Нептун – бог моря, брат Зевса.
– Вулкан – бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери.
– Меркурій – бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.

Земні герої:
Еней – троянський цар, син Венери й Анхіза.
Анхіз – цар Трої, батько Енея.
Низ та Евріал – троянські воїни.
Дідона – цариця Карфагена.
Латин – цар Латинської землі.
Амата – його дружина.
Лавінія (Лавіся) – їх дочка.
Турн – цар рутульський.
Еванд – цар аркадський.
Палант – його син. (Еванд і Палант – союзники Енея у його війни проти Турна)
Сівілла – жриця бога сонця Феба.

“Енеїда” Котляревський характеристика героїв

– Зевс – верховний бог, бог блискавки і грому. Зевс зображений як деспот, п’яниця з вередливим характером.

– Юнона (Гера) – богиня шлюбу, його дружина. Показана як жінка з дуже поганим характером (“зла Юнона, суча дочка”), заздріслива, підступна, любить інтриги.

– Венера (Афродита) – богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. Показана як жінка з легковажною поведінкою, шльондра, готова на все заради успіху власного сина Енея.

Еней – троянський цар, син Венери й Анхіза. Суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, “на всеє зле проворний”, занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно.

“Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий…”

В останніх розділах поеми серед Троянців Котляревський виділяє два образи – Низа й Евріала. Ці юнаки приєдналися до троянського війська, щоб допомогти йому воювати проти ворога, і поплатилися життям. Котляревський захоплюється мужністю воїнів і через їхні образи висловлює свої погляди на те, як потрібно любити й обороняти Вітчизну.

Дідона – цариця Карфагена, коханка Енея.

“Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка – що була вдова…”

На прикладі Дідони показано, як любовна пристрасть веде досить порядну жінку до божевілля й загибелі:

“Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад”.

Латин – цар Латинської землі. Цей персонаж змальований іронічно: надзвичайно скупий, занадто обережний та боягузливий, майже не втручається в реальне управління державними справами, намагається уникнути воєн будь-якою ціною.

Амата – його дружина. Дуже пихата жінка, інтриганка, любить війни та конфлікти.

Лавінія (Лавіся) – їх дочка. Вродлива юна дівчина, у якої багато залицяльників.

Турн – цар рутульський, мав багато війська та грошей. Закоханий у Лавінію, дуже гордий та пихатий, впертий та войовничий суперник Енея.

Сивілла – жриця бога сонця Феба. Не надто привабливий персонаж з вередливим характером, проте за хабар готова допомогти Енею пробратися до пекла та залагодити його справи.

“Крива, горбатая, сухая,
ЗаплІснявіла, вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах”.

“Енеїда” головні герої