Географічні назви-дарунки

Як ви, напевно, відмітили багато географічних назв утворені від власних імен. Безумовно, більшість політичних діячів, видатних учених, дослідників, мандрівників і мореплавців, чиї імена увічнені на географічній карті, своїм неоцінимим вкладом в історію, на науку і культуру заслуговують вічній пам’яті у вдячних нащадків. Проте багато географічних назв носять імена абсолютно випадкових людей, а також різні "святі", які закріпилися на географічній карті з легкої руки деяких мандрівників.

Пояснюється це просто: віддаючи дань часу, дослідники були вимушені привласнювати назви як на честь офіційних осіб, що не мають відношення до вивчення відкритих земель, так і святих, чиї імена вшановували в дні відкриттів.

Так, наприклад, на виданих у Великобританії і в більшості інших західних країн географічних картах вища гірська вершина земної кулі, розташована в Гімалаях, між непалом і Тибетом, називається не Джомолунгма, що в перекладі з Тибету означає "богиня снігів" або Са-гарматха – по-непальски "вершина піднебіння", а ЕВЕРЕСТОМ.

Це типове назва-дарунок. Зробили його Джорджу Евересту (дядькові відомої письменниці Етель Ліліан Войніч, автора романа "Овід"), який в середині минулого століття очолював англійське топографічне управління, його підлеглі, не дивлячись на те, що сам полковник ніколи не бував в Індії і не бачив свого знаменитого "тезка". Адже, як писали тоді, він мав справу не з горами, а з паперами.

Напевно, розуміючи необгрунтованість такої назви, англійські географи в 1954 р. хотіли "передарувати" гору нинішній королеві Єлизаветі, але остання не прийняла такого дарунку.

Перенесемося тепер до південних берегів Австралії. Тут розташований великий острів, який впродовж довгого часу на географічних картах називався Ван-Діменової Землею, хоч відкрив його голландський мореплавець Абель Тасман. Виявляється, цей талановитий, але бідний моряк "посмів" полюбити дочку губернатора Нідерландської Індії (нині Республіка Індонезія) і навіть відважився просити у високородного і багатого сановника її руки. Вирішивши назавжди позбавитися від "зухвалого жебрака", губернатор послав його в небезпечну на ті часи тривалу подорож на пошуки невідомого Південного материка у водах Тихого і Індійського океанів, з якого, як він сподівався, той не повернеться.

У 1642 р. з порту Батавія (нині Джакарта), острова, що знаходиться на північному заході, Ява, Тасман рушив через Індійський океан на південь до 40-ої паралелі, а потім тривалий час плив на схід. З часом моряки побачили одягнені зеленню гористі береги якоїсь землі. Тасман назвав її Ван-Діменової. Проте досліджувати її він не зміг, оскільки серед забобонних матросів прошел слух, ніби то вони досягли країни, населеної велетнями. Довелося плисти далі. Через 10 днів на горизонті здалася ще одна земля, яку капітан прийняв за північні береги розшукуваної Південної Землі, на самій же справі це була Нова Зеландія. Досягнувши її північного мису, моряк назвав його на честь своєї коханої мисом Марії Ван-Дімен.

Під час подорожі, яка зробила невідомого доти моряка одним з видатних мореплавців земної кулі, Тасман відкрив також декілька великих архіпелагів в Тихому океані. Проте зарозумілий батько так і не віддав за нього свою дочку, не бажаючи поріднитися з людиною простого походження.

Ван-Діменова Земля понад 150 років вважалася південним півостровом Австралійського материка. І лише в кінці XVIII ст. виявили, що це острів, відокремлений від материка вузькою протокою. Острів справедливо став називатися по імені свого першовідкривача – Тасманія. Що ж до мису Марії Ван-Дімен (півострів Мелвілл), то ця назва залишилася як би на згадку про нещасливе кохання великого мореплавця.

Є на географічній карті Австралії немало і інших назв дарунків. Так, наприклад, в південний берег материка глибоко врізається затока Спенсера. Капітан Фліндерс, який відкрив його в 1820 р., назвав затоку на честь високого начальника в морському міністерстві. Ім’я чиновника такого ж рангу (аби не нажити ворога) Фліндерс дав сусідній затоці Сент-Винсент. Південний півострів Австралійського материка Вільсонс-Про-монторі названий на честь якоїсь англійської вельможі – "есквайра з Лондона", а хребет Мак-Доннел на честь губернатора Південної Австралії.

Що стосується протилежного північного півострова Кейп-Йорк і його мису Йорк, то їх назви також дарунок одному з тодішніх діячів морського міністерства. Звичайно ж, не забуті на карті і інші високі титуловані особи. У Австралії це перш за все назву одну з найбільших штатів – Квінсленд ("Земля королеви"), що нагадує про колишню колоніальну залежність країни від Великобританії. Так з’явилися річка Прінс-Радженент, заливши короля Георга, річка і штат Вікторія. Одночасна гучна назва Вікторія мають в Африці знаменитий водопад на річці Замбезі і найбільше озеро Чорного материка. Присвячені вони англійській королеві, відомій хіба що своїм довголіттям і тим, що вона волею доль правила Великобританією в самий розпал колоніальних захватів. Увічнений і муж королеви – принц Альберт, ім’ям якого назване одне з Великих Африканських озер.

По імені колишнього спадкоємця давно вже не існуючого австро-угорського трону ерцгерцога Рудольфа названо ще одне тутешнє озеро. А одна з найбільших річок Південної Африки – Помаранчева називається так зовсім не за колір своєї води, а на честь Помаранчевої королівської династії в Нідерландах. Острів Маврикій в Індійському океані також названий ім’ям одного з цих королів. Сейшельські ж острови названі на честь маркіза

Сейшела – міністра фінансів французького короля Людовика XV.

А погляньте на карту Антарктиди. На ній, як в середньовічному палаці, імена королів і королев, принців і принцес. Є тут, наприклад, півострів Едуарда VII і Земля Вільгельма II – німецького кайзера, скинутого з престолу ще після 1-ої світової війни, і землі всюдисущої Вікторії. Тут же бачимо береги принца Харальда, принцес Марти, Ран-хильди, Астрід і так далі Всі ці випадкові люди потіснили об’єкти, названі іменами першовідкривачів і дослідників материка.

Та все ж, мабуть, рекордною кількістю географічних назв "дарунків" пістрявить карта Північної Америки. Погляньте хоч би на західні береги Канади і Аляски. Є тут острови, заливши і протоку "пихатої" королеви Шарлоти, острови Королеви Єлизавети, острів Принца Уельського і мис його ж імені, хоча було б набагато справедливіше назвати останній мисом Федорова і Гвоздева, що відкрили його в XVIII ст. Більшість цих і безліч інших географічних назв-дарунків були нанесені на карту в XIX ст. англійським мореплавцем Джорджем Ванкувером, який описував тоді побережжя північно-західної Америки. Подібно до щедрого Діда Морозу, роздавав він в новорічну ніч всім географічним об’єктам імена не лише знатних осіб Великобританії, але і своїх родичів, і навіть знайомих, а також іноземних послів, які були тоді акредитовані в цій країні. На пам’ять же про самого мореплавця залишилися лише назви острова і найбільшого тихоокеанського порту Канади.

Інколи деякі первинні географічні назви змінювалися на догоду окремим коронованим особам. Так, великий архіпелаг біля берегів Південно-східної Азії, якому Магеллан дав ім’я Святого Лазаря на честь релігійного свята в день його відкриття в 1521 р., вже в 1543 р. був перейменований у Філіппінські острови на честь іспанського короля Філіппа II, а відкрита знову ж таки Магелланом група дрібних островів і названа їм островами Латинських Вітрил в XVII ст. була перейменована в острови Маріанськие на честь Марії Австрійською, дружини іспанського короля. Інша група островів в південній частині Тихого океану, яка в 1528 р. отримала назву островів Барбудос ("бородатих"), в XVII ст. перейменована в Каролінські острови на честь іспанського короля Карла II.

З часів колоніальних захватів дійшли до нас назви значної кількості міст країн, що поневолили. Так, наприклад, великі австралійські міста Сідней і Мельбурн названі на честь англійських прем’єр-міністрів тих часів, а Аделаїда – ім’ям дружини колишнього англійського короля. Головне місто Тасманії Хобарт названий на честь міністра колоній Великобританії, який перетворив свого часу цей острів на місце заслання. По його розпорядженню було по-варварськи винищено все місцеве населення острова.

Велике місто Південної Африки Кимберлі, центр розташованих поблизу розробок алмазів, назване також ім’ям колишнього британського міністра колоній.

Про інтерес американців до Африканського материка свідчить назва столиці Республіки Ліберії – Монровія, на честь Дж. Монро – президента США кінця XIX ст.

Географічні назви-дарунки