“Коли у тузі вічної розлуки…” Ліна Костенко

Related posts:

1. “Коли вже люди обляглися спати…” Ліна Костенко Вірш “Коли вже люди обляглися спати…” Ліни Костенко “Коли вже люди обляглися спати…” Ліна Костенко Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами в бульвар, – тоді із...Read more...
2. “Все більше на землі поетів…” Ліна Костенко Вірш “Все більше на землі поетів…” Ліни Костенко – це роздуми про роботу поетів. “Все більше на землі поетів…” Ліна Костенко Все більше на землі поетів, вірніше – Тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич...Read more...
3. “Є вірші – квіти…” Ліна Костенко Вірш “Є вірші – квіти…” Ліни Костенко незвичайний, в ньому поетеса немовби сама визначає ролі для своїх поезій, класифікуючи їх за енергетичним струменем. “Є вірші – квіти…” Ліна Костенко Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші....Read more...
4. “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Ліна Костенко Вірш “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Ліни Костенко – це гімн красі планети й осуд людині, яка зазіхає на вічне, руйнує, бездумно нищить те, що якраз і тримає її на світі. “Мабуть, ще людство дуже молоде…” Ліна Костенко Мабуть, ще...Read more...
5. “І день, і ніч, і мить, і вічність…” Ліна Костенко Вірш “І день, і ніч, і мить, і вічність…” Ліни Костенко присвячений темі кохання. Тiльки невмируще почуття любовi гарантує вiчне життя на землi. Лiна Костенко оспiвала велике таїнство любовi як могутнє джерело й оновлення людської душi. “І день, і ніч,...Read more...
6. “Комусь – щоб хліба скибка…” Ліна Костенко Вірш “Комусь – щоб хліба скибка…” Ліни Костенко наголошує на проблемі існування в цьому прекрасному, але жорстокому світі. “Комусь – щоб хліба скибка…” Ліна Костенко Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка,...Read more...
7. “Дощ полив…” Ліна Костенко “Дощ полив, і день такий полив’яний…” Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях… Ген корів розсипана квасолька доганяє...Read more...
8. “Марную день на пошуки незримої…” Ліна Костенко Вірш “Марную день на пошуки незримої…” Ліни Костенко “Марную день на пошуки незримої…” Ліна Костенко Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я – алкоголік страченої суті,...Read more...
9. “День за днем, вони вже звуться – дати…” Ліна Костенко Вірш “День за днем, вони вже звуться – дати…” Ліни Костенко “День за днем, вони вже звуться – дати…” Ліна Костенко День за днем, вони вже звуться – дати. Густо смутків чорного литва. Дні мої, а чим же вас згадати,...Read more...
10. “І скаже світ: – Ти крихта у мені…” Ліна Костенко Вірш ” І скаже світ: – Ти крихта у мені… ” Ліни Костенко – це спроба ліричної героїні розібратися в повені переживань. “І скаже світ: – Ти крихта у мені…” Ліна Костенко І скаже світ: – Ти крихта у мені....Read more...
11. “Недумано, негадано…” Ліна Костенко Вірш “Недумано, негадано” Ліни Костенко – ліричний витвір української літератури, який висвітлює освідчення в коханні. Прочитавши вірша, ми бачимо, що почуття авторки на стільки глибокі, що сюжет переданий яскравими подіями та переживаннями. “Недумано, негадано” – ідилія нерозривного кохання та страждання...Read more...
12. “І не дивуй, що я прийду зненацька” Ліна Костенко Вірш “… І не дивуй, що я прийду зненацька” Ліни Костенко – це розповідь про кохання. “… І не дивуй, що я прийду зненацька” Ліна Костенко … І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На...Read more...
13. “І місячну сонату уже створив Бетховен…” Ліна Костенко Вірш “І місячну сонату уже створив Бетховен…” Ліни Костенко показує захоплення навколишнім світом. “І місячну сонату уже створив Бетховен…” Ліна Костенко І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і...Read more...
14. “І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…” Ліна Костенко Вірш “І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…” Ліна Костенко І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. Високовольтна лінія Голгоф. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. Нове століття вже на видноколі, і час...Read more...
15. “Хай буде легко. Дотиком пера…” Ліна Костенко Вірш “Хай буде легко…” Ліни Костенко – філософський етюд про пам’ять, про почуття, про відчуття життя, у якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне,...Read more...
16. “Мене ізмалку люблять всі дерева…” Ліна Костенко Вірш “Мене ізмалку люблять всі дерева…” Ліни Костенко про природу “Мене ізмалку люблять всі дерева…” Ліна Костенко Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: “Здрастуй!” – крізь туман. Чому ліси чекають...Read more...
17. “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Ліна Костенко У вірші “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Ліни Костенко в образі сумнівного господаря саду, який більше шкодить деревам, ніж сприяє їхній родючості, виражено сутність владної ідеології, котра свою роль вбачає в нищенні справжніх письменників та їх творів, натомість плекаючи...Read more...
18. “Українське альфреско” Ліна Костенко Вірш УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Ліни Костенко малює традиційну картину українського селянського світу УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Ліна Костенко Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть,...Read more...
19. “Летять на землю груші, як з рогаток…” Ліна Костенко Вірш “Летять на землю груші, як з рогаток…” Ліни Костенко “Летять на землю груші, як з рогаток…” Ліна Костенко Летять не землю груші, як з рогаток. Б’є в тамбурини осені горіх. Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг. В...Read more...
20. “Майбутні злочинці іще в личинці…” Ліна Костенко Вірш “Майбутні злочинці іще в личинці…” Ліни Костенко “Майбутні злочинці іще в личинці…” Ліна Костенко Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба майбутнє народу. Воно лежить у...Read more...