Павло Тичина хронологічна таблиця

Павло Тичина біографія в датах (хронологічна таблиця) викладена в цій статті.

Павло Тичина хронологічна таблиця

Дата Подія
23 січня 1891Народився у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”, в сім’ї було 12 дітей. Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. Вчився спочатку в земській початковій школі в с. Піски.
1900-1907Навчався в Чернігівському духовному училищі. Став співаком архиєрейського хору при Троїцькому монастирі Чернігова
1906Починає писати, перший вірш – “Сине небо закрилося…”
1907-1913Навчався в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у газеті “Рада”.
1912“Ви знаєте, як липа шелестить”
1913-1914Працював у редакції ліберального україномовного журналу “Світло”, а після його закриття – в Чернігівському статистичному бюро. Вийшли три оповідання – “Спокуса”,”Богословіє”,”На ріках вавілонських”.
1913-1917Навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту, але не закінчив його.
1916-1917Помічник хормейстера в українському театрі М. К. Садовського.
1918Закінчив першу книгу поезій “Сонячні кларнети”
1920Подорожував із капелою К. Стеценка “Думка” Правобережною Україною від Києва до Одеси. “Замість сонетів і октав”. Збірка “Плуг”.
1921“В космічному оркестрі”
1923-1934Співредактор журналу “Червоний шлях” (Харків). Входить до заснованої Спілки пролетарських письменників України “Гарт”. Поема-симфонія (чи віршована трагедія) “Сковорода”, створює поему “Прометей”.
1924“Вітер з України”
1926Взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ.
1929Дійсний член Академії наук Української РСР
1931Збірка “Чернігів”
1936-1939Очолює Інститут літератури АН УРСР.
1938“Чуття єдиної родини”, “Пісня молодості”.
1941Лауреат Державної премії СРСР. “Сталь і ніжність”.”Ми йдемо на бій”.
1942“Перемагать і жить!”, “Тебе ми знищим – чорт з тобою”.
1943“День настане”
1943-1948Міністр освіти УРСР.
1947Член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології.
1949“Живи, живи, красуйся!”, “І рости, і діяти”
1953“Могутність нам дана”
1953-1959Голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей.
1954“На Переяславській Раді”
1957“Ми свідомість людства”
1958“Дружбою ми здружені”
1959“До молоді мій чистий голос”
1960“Батьківщині могутній”, “Зростай, пречудовий світе”
1961“Комунізму далі видні”
1962Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка
1963“Тополі арфи гнуть”
1964“Срібної ночі”
1967Отримав звання Герой Соціалістичної Праці.
16 вересня 1967Помер в Києві. Похований П. Г. Тичина на Байковому кладовищі.
1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Павло Тичина хронологічна таблиця